Анна Мельник — з Харкова, Анастасія Матлак — з Тернополя, Аліна Ямкова — з Полтави, а Олександра Буцина — з Мукачева. Усім по 19. Вони — студентки економічного факультету...

По всьому світу стоять вони — мовчазні вартові, закопані в землю, але спрямовані в небо. Стовпи. Вони не мають очей, не говорять, але саме через них ми чуємо одне одного. Через них передається голос, слово, шепіт — від міста до села, від континенту до острова. На їхніх плечах — тонкі жили світу, дроти.

У вас було таке в житті, коли ніби нарешті все налагодилось, але раптом –потрібно йти геть? Я думаю, бувало. Це закон нашого світу, і мною він грається у футбол. Кидає мене, мов м’яч, з одного місця в інше. Все своє життя я знаходжусь у пошуках свого дому.

9–13 березня студенти філологічного факультету Ужгородського університету взяли участь у програмі мобільності «Ужгород-Черкаси: обмін досвідом органів студентського самоврядування» й побували у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.

Чимало студентів-журналістів хотіли б працювати за фахом ще в студентські роки. Та чи можна поєднувати навчання з підробітком? Як правильно розставити пріоритети?

Студентське життя — це не тільки навчання, але й період удосконалення, що вимагає від людини навичок самоорганізації, вмотивованості до знань, а сприяє цьому життєвий оптимізм, великі й маленькі радощі.

Поліна Моруга, студентка 3-го курсу кафедри журналістики, взяла участь у семестровому обміні за програмою Erasmus+ – навчалася в Загребському університеті в Хорватії.

Чи можна поєднувати навчання з підробітком? Студенти розмірковують над цим питанням із першого курсу...

Тетяна Лесюк – талановита особистість, яка розпочинала свій шлях журналіста з університетської газети «Погляд».

Іноді здається, що Ужгород – місто не лише історичне, багатокультурне та неймовірно красиве, а й місто фотографів та SMМ. Звичайно, ми жартуємо, але ця ніша дуже насичена. Попри це не всім щастить знайти свого SMМ-ника, який зрозуміє вас, сприятиме продажам і просуванню бренду.

В УжНУ навчається чимало  студентів, які на власні очі бачили жахливі руйнування, спричинені росією. Я вирішила поспілкуватися з тими, хто виїхав із гарячих точок, та розповісти, через що їм довелося пройти.

Молодь любить читати різні жари, зокрема пригодницьку літературу, трилери, детективи, утопію. Від історій про перше кохання, виживання – до булінгу і війни, – найрізноманітніші теми, що дозволяють відчути всю гаму почуттів.