По всьому світу стоять вони — мовчазні вартові, закопані в землю, але спрямовані в небо. Стовпи. Вони не мають очей, не говорять, але саме через них ми чуємо одне одного. Через них передається голос, слово, шепіт — від міста до села, від континенту до острова. На їхніх плечах — тонкі жили світу, дроти.