Презентація нового роману медійника – «№2» відбулася 9 жовтня у читальній залі Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка. На початку заходу Остап Дроздов зізнався: на певному етапі свого життя усвідомив, що його все частіше сприймають як медіапостать, а не як особистість. Тому літературою вирішив повернути себе собі, у чому й допомогли його твори.
Остап Дроздов розповів, що їхав на Закарпаття з певною обережністю, оскільки інші видавці згадували не зовсім позитивний досвід у нашому краї. Коли ж Дроздов відвідав Хуст, Мукачево, Ужгород, сміливо заявив: «Закарпаття – абсолютно мій регіон». Приємно вразило автора книги те, що закарпатці – далеко не пасивна аудиторія. Люди під час його презентацій висловлювали власне бачення розвитку держави, щиро ділилися історіями з життя.
Відомий медійник Західної України розповів про новий роман «No2». Згадав і перший твір – «No1». «Це моя своєрідна фішка називати номерами книги. Так буду робити й надалі. Кожна цифра певним чином обігрується. No1 – особа, яка відстоює ідентичність. No2 – натяк на те, що Країні треба відступити. ЇЇ забагато. Це розмова з нею про наболіле: любов людей до своєї держави й навпаки. Прохання давати взаємні почуття. Не тільки народ мати віддано кохати Батьківщину, а й вона має відповідати тим же», – розповів Дроздов.
Автор відвідує й презентує книги не лише у великих обласних центрах. Невеликі міста та селища не обділені його увагою. Письменник каже, що наша країна дуже різноманітна. Кожен регіон має свою родзинку. Наприклад, на Закарпатті це діалект. У жодному разі не можна втрачати цю особливість, адже саме так створюється колорит.
«Погляд на свою країну здалеку для мене особливо щемливий. Ця відстань є потрібною, щоб чіткіше бачити державу. Кажуть, в епіцентрі не болить. Я занадто довго був в центрі подій країни. Зрозумів, що це заважає відчувати її дуже глибоко. Мої персонажі любили свою державу через скло, океан, гумові рукавички. Така холодна дистанція є найбільшим проявом любові. Тільки тоді можеш зрозуміти, за що ти безтямно її любиш. Такий прояв кохання присутній у моїх персонажів», – зазначив письменник.
Під час презентації роману Дроздов оцінював і ситуацію в державі. Треба створити механізм країни, який би працював по-новому, нарешті самоідентифікуватися як нація. Прийти до тями від брехні, якою нас обдурюють ще з 24 серпня 1991 року.
«Найголовнішим, центральним персонажем роману є Країна як така. Не У, а просто Країна, яка то мотивує, то дратує, то зачаровує, то обурює, то ощасливлює, то виштовхує. І що б не переживали персонажі роману в приватному житті, усе одно вони гостро відчувають крижаний подих Країни, від якої нікуди не дітися і яку ти мусиш полюбити навіть усупереч...» – зазначив Остап Дроздов.
Наступний роман «No3» з’явиться нескоро. Письменник бере літературну паузу. Зізнається, що в роман «№2» вклав багато своїх думок, вражень, і це виснажило його як автора. Треба відпочити, щоб набратися нових емоцій. Дроздов не хоче повторюватися, створювати щось одноманітне. Тому приблизно через 2-3 роки почне працювати над своїм третім романом.
Яна Созанська, студентка відділення журналістики УжНУ
