Саме під такою назвою вийшла 22-а книга поета, прозаїка, перекладача Василя Густі. Презентація відбулася 21 березня – у Всесвітній день поезії, який є і днем народження автора, в Закарпатській обласній бібліотеці.
Першою про збірку розповіла Олександра Ігнатович, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури УжНУ: «Її назва побудована на протиставленні. Ця книга показує, як силою духу, життєлюбством можна перетворити природно гіркий полин на полин солодкий».
Збірка містить поезії різних років написання, починаючи з 1966. «Спочатку вона складалася з 9 розділів, — зазначає автор, — але вийшло лише 8. А назва така тому, що полин уособлює життя: то гірке, то солодке».
Відкривається книга віршем «Привіт весни», який Василь Густі написав ще в 15-річному віці. У збірці вміщені поезії про рідний край, юність, про життя, кохання, духовність, про рідне село Королево, а також вірші, присвячені В. Кохану, І.Чендею, П. Скунцю та світлій пам’яті М. Матоли.
Василь Густі навіть спробував себе у новому для нього жанрі — історичного діалогу. До книги увійшли діалоги про Королевське Євангеліє, розмова між Г. Тарковичем та О. Духновичем, а також діалог «Анна і Командор». Допомагав поету в цьому кандидат історичних наук Ігор Ліхтей, який зазначив, що писати твори на історичну тематику непросто, але Василь Густі гідно з цим впорався.
Читальний зал бібліотеки був переповнений. Охочих привітати автора з потрійним святом (Днем поезії, Днем народження та виходом книги) та поділитися враженнями про книгу зібралося вдосталь. Серед них і близький друг поета, письменник Дмитро Кешеля, який зауважив: «Творчість Василя Густі – як кардіограма серця. Я шаную його за те, що у всьому, що він пише, він щирий».
Оригінально привітав іменинника і видавець та редактор книги «Полин гіркий, полин солодкий» Борис Кушнір, бажаючи Василю Петровичу «стільки років життя, як ям від Королева до Ужгорода».
Начальник управління культури облдержадміністрації Юрій Глеба розповів про свої емоції під час читання віршів Василя Густі: «Коли читаю його лірику – я мрійливий, коли громадянську поезію — я обурююсь разом з поетом, а коли перечитую життєву філософію – я разом із ним впадаю в глибокі роздуми про сутність життя. Цим Василь Густі для мене і цікавий. Він пише про те, що вже визріло в душі, про те, що не можна відділити від совісті».
У стінах бібліотеки лунали й пісні на слова Василя Густі. Виконував їх земляк письменника, народний артист України Петро Матій. Співав «Затисянську околицю», «Весни усміхнені літа» і «Незабутню осінь».
Першим, хто відгукнувся у пресі про книгу «Полин гіркий, полин солодкий», був Сергій Федака. У ньому вірші Василя Густі будять поклик зайнятися краєзнавством. Окрім вище згаданих діячів, письменника привітали Іван Вашкеба, Віктор Браславець та інші присутні в залі гості.
На питання, чи змінилося світобачення Василя Густі від його першого вірша до виходу сьогоднішньої збірки, письменник не відповів. Лише зазначив: «жити справді треба поспішати».
Завершилась презентація подякою письменника та поетичними рядками:
