5 листопада викладачі та студенти відділення журналістики УжНУ були дуже схвильовані й натхненні. Воно й не дивно, адже приймають гостей з Києва та Швеції, які протягом кількох днів мають оцінити їхню роботу та поділитися власним досвідом.

Відкрив зустріч та першим вітав гостей декан філологічного факультету, завідувач кафедри журналістики УжНУ Юрій Бідзіля.

Продовжив зустріч в. о. ректора Ужгородського університету Федір Ващук, який підкреслив, що «такі тренінги та зустрічі із закордонними партнерами та друзями є дуже корисними, адже найближчим часом на відділенні планується відкриття спеціальності «Міжнародна журналістика». Федір Григорович вважає: «Журналістика в сучасному світі є необхідною і дуже важливою професією. В усіх розвинених державах медіа реально є четвертою владою. В УжНУ відділення журналістики розвивається успішно і стає кузнею професійних кадрів».

Далі з вітальним словом виступили закордонні гості Клас Тур та Вероніка Менжун, для яких Закарпаття до сьогодні було ще незвіданим куточком Європи: тут вони вперше. Клас Тур відмітив, що викладачі кафедри журналістики ще під час тренінгів у Києві, а згодом у Кальмарі та Стокгольмі зарекомендували Закарпаття як край молодих, активних, динамічних, розумних і творчих людей.
Також скандинавський експерт зауважив, що в багатонаціональному краї мусить бути й багатогранна журналістика. Єдине, що насторожило закордонних гостей, — це... прогноз погоди на робочий тиждень.

Керівник проекту з українського боку, заступник директора Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка Юлія Нестеряк подякувала за гостинний прийом, який вони відчувають в Ужгороді вже не вперше. Також висловила сподівання, що разом з «таким надійним партнером, як УжНУ», буде налагоджена плідна співпраця і зреалізовано ще не один проект.
Аби продемонструвати красу Срібної Землі, студенти 4-го курсу презентували відеоролик про рідний край, який дуже сподобався гостям відділення.

Після невеликої перерви на каву студентів поділили на дві групи: одні працювали на тренінгу із журналістом найбільшої щоденної газети Скандинавії, незалежного соціал-демократичного видання «Aftonbladet» (швед. «Вечірній листок») Данієлем Сведіним, інші залишилися для презентації напрацювань за час реалізації проекту.

Розпочали роботу київські колеги, які мали і групові й індивідуальні презентації. Так, В’ячеслав Рябичев представив роботу своїх студентів у мережі Інтернет.  Вони мали завдання створити сайт або блог на безкоштовному ресурсі orgpres.ru й постійно наповнювати їх контентом: текстами, зображеннями та інтерактивними голосуваннями. «Наші діти навчилися робити сайти на журналістському рівні. В основному студенти працювали над власним медійним ресурсом удома. Вони створювали свої неповторні назви для сайтів та блогів. Результатом роботи стало те, що вся група впоралася із завданнями і добре захистила свою роботу», — каже київський викладач.

На питання, чи ужгородські студенти теж створюють свої сайти, Юрій Бідзіля відповів: «Наші студенти в рамках навчальної дисципліни «Інтернет-журналістики» вчаться створювати власні сайти й працювати на них. Вони також створюють свої блоги й дописують на «Сайт відділення журналістики».

Володимир Литвиненко, київський викладач «Теорії масової інформації», презентував своєрідну «антипаверпоінтову» методику роботи зі студентами: «Ми запропонували студентам спростити інформацію, яку подаємо під час лекцій, і пояснити своїм колегам за допомогою малюнків, як вони розуміють ту чи іншу теорію масової комунікації. Замість графічних схем класичних моделей, студенти представляли складні теорії через власні зображення. Ми отримали різні варіанти одних і тих самих теорій, наприклад, теорії «спіраль мовчання». Така методика сприяє кращому розумінню і засвоєнню інформації, а також спрощує викладачам процес перевірки: ми відходимо від рутини написання контрольних зрізів і робимо веселішою працю студентів на парах».

Клас Тур відзначив цей підхід до роботи зі студентами: «Що пройшло через руку, те краще запам’ятовується. Зараз це актуально, бо журналістика в основному стала візуальною, а медійники намагаються складну інформацію подавати адаптовано».

Презентація роботи колективу ужгородських викладачів та студентів була динамічною й мультимедійною, адже представляли два великі медійні проекти — дитячий пізнавально-розважальний журнал «Щоденник мандрівника» та роботу радіо «Медіаперспективи».

Галина Шаповалова, доцент кафедри журналістики УжНУ, зазначила: «Після приїзду зі Швеції наша робота в основному була присвячена практичній підготовці журналістів в усіх видах ЗМІ. Студентам-магістранти ми читаємо курси «Методика вузівського викладання» та «Моніторинг і діагностика навчального процесу». Обговорюємо і класичні форми викладання, і нові, інтерактивні, та орієнтуємо студентів на підготовку якісного медіапродукту. Це потребує комплексної роботи, тому синкретичний метод підготовки журналіста часто є найдоцільніший».

 

Під час презентації журналу «Щоденник мандрівника» студенти покроково пояснили, що і як робили: обґрунтували, чому використали ті чи інші кольори, деталі, шрифти, розкрили форму та зміст видання, пояснили дизайнерську та ідейну складові.

Шведському експерту Класу Туру так сподобалася ідея дитячого видання, що він попросив, аби цей проект обов’язково мав продовження й виходив в електронній версії.

Далі презентували роботу другокурсників, які працювали під керівництвом магістрантів.

Студентка-магістрантка Олександра Артюхіна повідомила таке: «Ідея створити власне радіо з’явилася у студентів другого курсу, а ми їм допомагали. Найважче було переступити бар’єр і усвідомити, що ти зараз не такий же студент, як і твої «підопічні», а викладач і куратор. Ми спробували на собі, яка важка викладацька праця, бо інколи організувати ефективну роботу дуже важко. Нам ще є куди рости, але те, що вже вдалося зробити, варте уваги. Тому в планах створення студентського ІР-радіо «Медіаперспективи».

Робота студентів молодшого та старшого курсу видалася Класу Туру дуже професійною, тому він похвалив їхню співпрацю й побажав вдалого продовження проекту та втілення творчих ідей.

Тож співпраця між різними школами журналістики тільки почалася, але вже дає плідні результати. Про інші заходи в рамках українсько-шведського журналістського проекту читайте на нашому сайті впродовж наступних днів.