З дитинства я знала, що мій батько не такий, як інші тати. Він завжди був у формі, готовий у будь-який момент вирушити туди, де потрібна його допомога. Його обличчя загартоване війною, але в очах – ніжність, яку можуть побачити лише близькі.
З дитинства я знала, що мій батько не такий, як інші тати. Він завжди був у формі, готовий у будь-який момент вирушити туди, де потрібна його допомога. Його обличчя загартоване війною, але в очах – ніжність, яку можуть побачити лише близькі.
14-15 жовтня в УжНУ відбувся онлайн-курс «Soft Skills». Захід організував молодіжний центр «YouthHub» у співпраці з ГО «Молодіжна платформа».
18 жовтня на кафедрі журналістики відбулася зустріч з Антоном Сіренком, журналістом «Суспільне Дніпро» який також є магістрантом заочної форми навчання.
Студентське життя — це не тільки навчання, але й період удосконалення, що вимагає від людини навичок самоорганізації, вмотивованості до знань, а сприяє цьому життєвий оптимізм, великі й маленькі радощі.
18 вересня в Ужгородському пресклубі відбулася зустріч із чеським фотографом, документалістом Станіславом Крупарем.
Поліна Моруга, студентка 3-го курсу кафедри журналістики, взяла участь у семестровому обміні за програмою Erasmus+ – навчалася в Загребському університеті в Хорватії.
Що може бути кращим, ніж початок нового етапу в житті, особливо коли цей етап пов’язаний із новими знаннями, викликами та пригодами?
«Більшість тем, із якими працюють регіональні журналісти, стосуються військових та воєнних подій. У зв’язку з цим медіа стали приділяти менше уваги уразливим групам населення», – висновкують соціологи ГО «Інститут соціальних досліджень і політичного аналізу», проаналізувавши результати опитування медійників у різних регіонах України.
Інтерв’ю з деканом філологічного факультету, професором кафедри журналістики, який любить науку, обожнює внучку та вміє посміятися над собою.
Наближається час, коли наші серця сповнені радістю й очікуванням дива. Хоч під час війни свята сприймаються зовсім по-іншому, ми не перестаємо вірити в краще.
24 лютого 2022 року, 5.30. Спалах, незрозумілість, розгубленість, страх…Ми ніколи не забудемо той день. Кожний українець має власну історію, пов’язану з цим днем.
Вікторія Бакош більше чотирьох років займається порятунком безпритульних чотирилапих, працює в ГО «Волонтери Закарпаття».