У четвер, 8 листопада, студенти I, III та IV курсів мали змогу послухати лекцію, яку проводив тренер медіаінституту FOJO Клас Тур. Гість зі Швеції ознайомив слухачів із деякими шведськими газетами, повідомив про їхні особливості , а також розповів про те, у якому напрямку розвивається їхня журналістика.
Однією з газет , про яку розповідав Клас Тур, була «Na». Вона виходить у його рідному містечку, де населення складає 150 тисяч осіб. Це щоденна газета, тираж якої становить 50 тисяч примірників. Наразі її купляють близько 70% населення . Газета «Dagensindustri» має тираж 100 тисяч примірників і є єдиною у Швеції, що розвивається. Також газетяр розповів і про видання «Örebroar’n», яке розповсюджується безкоштовно. Воно оплачується за рахунок реклами. Саме тому дуже часто населення не купляє газет, адже є можливість взяти безкоштовні.
Великою популярністю у Швеції користуються журнали. У них теми розкриваються більш глибоко та широко. Крім того, Клас Тур повідомив, що всі газети у Швеції таблоїдної форми. На вихідні вони мають особливу недільну тему, героями якої здебільшого стають відомі люди. Дуже важливо, аби на титульній сторінці газети була фотографія особистості з центральної статті. Адже ніщо так не цікавить людину, як інша людина «Я думаю, що важливим є той момент, коли люди рекламують себе через медіа. Однак, не потрібно плутати роботу в медіа та рекламу особистості через ЗМІ. Можливо, через 5-10 років ми взагалі не матимемо газет як виду мас-медіа. Смерть газет наступає дуже швидко. За останній час кожна газета Швеції впала на 5-10 % у рейтингу», − говорить скандинавський медійник. До того ж Клас Тур зауважує, що журналіст, який працює у щоденній газеті, повинен писати від однієї до трьох історій щодня. Це дуже складно, адже потрібно не тільки придумати теми, а й на високому рівні розкрити проблеми матеріалів.
На думку Класа, ми активно заходимо у «світ екранів». Прикладом цього є те, що у Стокгольмі люди у метро читають не паперовий варіант газети, як було раніше, а переглядають новини в Інтернеті через телефон. Також прогнозує журналіст, що у майбутньому популярними стануть Google-уроки, а наразі відомою стає нова технологія «екран на стіні». Мається на увазі те, що до цього часу люди тільки обговорювали новини, а в наш час зможуть відразу їх і перевіряти, звертаючись по допомогу до такого екрану. Не залишилися поза увагою і телефони. Їх використовують для фотографування та знімання коротких фільмів, які потім можна викласти в youtube. А професійний журналіст на сьогоднішній день повинен робити це якісно.
Цікавим виявилося те, що близько 96% населення у Швеції користується Інтернетом. Близько 90 % тинейджерів заходять в Інтернет щодня. Захопила всесвітня павутина і малечу. За опитуванням, 50 % трирічних дітей у Швеції користуються Інтернетом, з них 20 % ― щодня.
Тренер зі Швеції розповів, що у них багато компаній для економії грошей працюють не на комп’ютерах, а на планшетах. А у деяких школах замість книжок використовують ноутбуки та електронні книги.
Не забув Клас Тур і про «цифровий портфель», про який студентам дещо раніше повідомила Вероніка Менжун. Нагадаємо, що він містить обладнання, яке необхідне сучасному репортеру (фотоапарат, телефон, відеокамеру, комп’ютер тощо). Саме тому кожному журналісту необхідно навчитися оперативно користуватися таким портфелем.
Почули студенти і відповідь на запитання, навіщо потрібні соціальні медіа. Зокрема, шведський медійник сказав, що їх використовують для пошуку фактів, створення різноманітних презентацій, а також вони є хорошим інструментом, щоб прорекламувати самого себе. Додав, що якщо людина створила якийсь проект, то показувати вона його має у декількох соціальних мережах, тому що такий хід буде більш результативним.
У Швеції стають популярними дедалі більше журнали різних компаній, такі собі журнали-каталоги. Оскільки зараз іде тенденція до зниження рівня газет, багато журналістів залишаються без роботи. Тому більшість із них перейшла саме у такі видання. Негативним у таких журналах є те, що немає межі між рекламним і журналістським продуктом, а журналісти більшою мірою залежать від цих компаній. І тут виникає питання: така журналістика є залежною чи незалежною?
Не оминув Клас Тур у своїй лекції і питання про захист комп’ютерів від зламування. Це є великою проблемою насамперед тому, що рідко хто звертає увагу на це увагу. Тому в інституті FOJO планується введення для студентів журналістики курсу «Цифрова безпека».
Наприкінці тренінгу Клас Тур попросив студентів обговорити вищезгадані питання зі своїми викладачами.
