І куди б мене не завело професійне життя, слово зі мною крокує завжди. Вміння висловити думку і запакувати сенси у літери можу завдяки викладачам, які дали знання і повірили у мій талант!
«Буду журналістом, або ніким!» - Саме така думка непохитно жила у моїй голові, коли прийшов час обирати професію) Безсумнівно, вступала на відділення журналістики філологічного факультету УжНУ.
Історія мого навчання була особливою. Я відчувала миті студентського життя так глибоко, що складно дібрати слів...
Кожен день там - маленьке життя, у якому вирували різні емоції, але незмінними супутниками на цьому шляху завжди були непохитні віра та підтримка друзів-однокурсників і викладачів-батьків!
Саме завдяки навчанню на рідному відділенні журналістики я стала справжньою особистістю! Навчилася вільно спілкуватися, висловлювати власну думку та бути впевненою у собі та своїх уміннях!
А ще - сповна збагнула одну річ: мої особливі потреби - не перепона на шляху до суспільного прийняття, розуміння, дружби, опанування омріяного фаху і, зрештою, - щасливого життя!
Студентська пора - однозначно одна з найкращих сторінок моєї історії!
Що ж, абітурієнте, Ти ще досі лише мрієш про журналістику? - Час діяти! Готуй документи і ставай частиною великої і дружньої сім’ї медійників УжНУ! Ти жодного разу не пошкодуєш, повір! На тебе чекають фахові знання з домішком щирості, тепла та усмішок чудового викладацько-студентського колективу!)
