Ольга Ніколаєва: «Пізнати і зрозуміти мову можливо тоді, коли пізнаєш народ, що є її носієм. Народ, який пройшов нелегкий і довгий шлях і не згубив краси, не впустив жодної її перлини, до наших днів доніс все найкраще, що має українська мова. І саме знайомством із народом, який населяє територію нашої великої України, розмовляє такими різними говірками, почався фільм «Життя на карті діалекту», що було представлено нашій увазі на відкритій лекції з діалектології. … Можна з упевненістю сказати, що фільм не залишив нікого з нас байдужими, у декого зі студентів потекла сльоза. Фільм виконав свою місію: збагатив знаннями, спонукав до роздумів, розчулив».
Ірина Кореновська: «На вступній відкритій лекції з курсу «Українська діалектологія» доцент Любов Спанатій запропонувала нам переглянути документальний фільм «Життя на карті діалекту», присвячений видатному українському діалектологу, першому професору філологічного факультету УжНУ, засновнику закарпатської діалектологічної школи Йосипові Дзендзелівському. … У стрічці розкриваються сторінки професійної діяльності вченого, велика увага приділяється його людським якостям, родинним стосункам».
Аліна Солощенко: «На мене велике враження справила кількість книг у домашній бібліотеці вченого. … Життя професора Йосипа Олексійовича Дзендзелівського — це приклад того, як потрібно боротися за ідею, за прагнення пізнати цей світ та зробити його кращим».
Інна Підвисоцька: «Після перегляду фільму «Життя на карті діалекту» у мене виникли найщиріші почуття гордості та любові до нашого земляка, який народився в с. Мазурове, звідки родом і моя бабуся. … Документальна стрічка, створена зусиллями викладачів кафедри журналістики УжНУ, вразила своєю бездоганною композицією: конкретні факти з життя й наукової діяльності поєднувалися з чуттєвим закадровим текстом. Наукову спадщину лінгвіста представлено в контексті здобутків інших дослідників, які вивчали закарпатський діалект. Згадували професора його сучасники, учні, знайомі та близькі люди. Дружина Йосипа Олексійовича Ніна Петрівна, розповідала про важку працю та моральне щастя від неї, що так захоплювало її чоловіка».
Вікторія Кедик: «… мені дуже сподобалося, що на початку фільму були представлені фрагменти говірок корінних жителів Закарпаття, які одразу оживили студентську аудиторію. Багата мовна палітра закарпатського діалекту вражає своїм колоритом і одразу стає зрозумілим, чому Йосип Дзендзелівський був закоханий у Закарпаття. Присвятивши все своє життя вивченню діалекту, Йосип Олексійович залишив неоціненну спадщину прийдешнім поколінням».
Анна Торопова: «Назва фільму, який ми переглянули, дібрана вдало, поряд з текстом про життя та діяльність ученого представлено чудові краєвиди Закарпаття. Студенти мали змогу не лише побачити, а й почути живу народну мову закарпатців, інтерв’ю відомих мовознавців, учнів і рідних Йосипа Дзендзелівського. Мовознавець у фільмі ніби звертається до нас і висловлює думки про те, що правдива історія мови буде лише тоді, коли буде розгадана правдива історія слова, а для цього його необхідно вивчати та досліджувати, не оминати етнографічного та фольклорного матеріалу».
Оксана Олійник: «Фільм «Життя на карті діалекту» – це історія української діалектології. … це приклад гармонійного поєднання відеоряду, авторського тексту та музичного супроводу. Норвезькі виконавці гурту «Таємний сад» повільними, пронизливими, драматичними музичними композиціями проникають до глибини душі і налаштовують на ліричний лад. Стрічка сповнена глибокої пошани до Матінки-України та її вразливого серця – українського села. Студентам були представлені мальовничі краєвиди, чарівні пейзажі, природні багатства українських Карпат. Ми мали можливість слухати зразки живого мовлення закарпатських говірок, зібраних під час студентських діалектологічних експедицій. Дослідники-діалектологи минулого й сучасності розповідають про значні досягнення засновника закарпатської діалектологічної школи зі щирою повагою».
Єлизавета Малютіна: «Загальне враження від фільму – чудове, позитивне, оскільки він надзвичайно гармонійний, змістовний, світлий, зворушливий. На мій погляд, це чудовий зразок некомерційного документального фільму, мабуть, тому, що ті, хто долучилися до процесу створення, вклали частинку своєї душі. Переглянувши фільм, усвідомлюєш – скільки є цікавого навколо нас, але ми часто не помічаємо звичайних, буденних деталей, які для інших можуть стати благодатним ґрунтом, неперевершеним матеріалом для чергового дослідження».
