Ернест Завадський під час зустрічі зі студентами 2-го курсу
Удома не знайти роботу, а за кордоном гроші самі до кишені лізуть. Тут — маленьке озерце чи холодна річенька, а там — величезний океан, тепле-претепле море. У інших, звичайно, яблука солодші і трава на терасі зеленіша. І сусідня черга, ясна річ, рухається набагато швидше. Кофтина вашої подруги чудово підкреслює її стан, тоді як власна змушує вас впадати у депресію. «Краще там, де нас нема», «Краще те, чого в нас нема», — такі думки виникають, мабуть, ледь не в кожної людини. В одних вони породжують бажання здійснювати свої мрії, йти до поставленої мети, в інших викликають лише заздрощі і нічого більше.
Прагнення до чогось нового завжди вітають і підтримують інші. Та рідко можна зустріти того, хто щиро порадіє саме за твої успіхи, досягнення. Коли ж пізнаєш вірного друга — слід берегти! Такого товариша — кафедру журналістики Ужгородського національного університету — знайшов собі Ернест Завадський. Колишній випускник цього підрозділу, нині він завітав до рідного прес-клубу «Медіаперспективи», щоб розповісти колегам про реалії життя там, де нас нема.
Знайомитись із фахом журналіста вирішив в Україні. Після закінчення бакалаврату в 2010 році Ернест вирішив вступати до магістратури в Польщу. Вибір країни, за його словами, зумовлений кількома причинами. По-перше, ще на батьківщині хлопець відвідував суботньо-недільну школу, де вивчав мову. По-друге, Польща входить до складу Євросоюзу, а тому диплом такого рівня (навчався у Вищій школі управління та адміністрації в Ополе), безперечно, цінується. Крім того, в сусідів функціонує програма «Еразмус Мундус», яка спрямована на міжнародне співробітництво науковців із різних ВНЗ.
Тому після закінчення університету можна продовжити навчання в іншому виші. До того ж, є можливість проходити практику в ЄС, оскільки освітні заклади підписують відповідні угоди з установами та організаціями, що сприє обміну досвідом та вдосконаленню отриманих знань. Гість зауважив, що іноземцям надзвичайно імпонує постанова щодо введення пільг і субсидій для студентів. Знижки до 50% на транспорт та інші послуги значно покращують умови життя спудеїв за кордоном.
Отож Ернест позитивно відгукується щодо гостинної землі, та не забуває й про рідний край. Каже, що знання, які отримав в УжНУ, знадобилися для опанування ринкових комунікацій і паблік рілейшнз в іноземному виші. З українським дипломом бакалавра можна вступити на різні спеціальності: «Студент-філолог має змогу опановувати професію журналіста, математик може стати аналітиком, медійник — продовжити навчання за напрямком «Міжнародні відносини», «Політологія» тощо».
Та освіта — маленька частина того, що можна пізнати. Є безліч інших речей, які приваблюють наших краян на чужині: робота, подорож, прагнення до саморозвитку тощо. Незважаючи на це, Ернест зізнається, що починати якусь нову справу за межами дому, де нема ні рідних, ні друзів — психологічно важко. Та все можна подолати!
Нині хлопець працює в друкованому ЗМІ («Gazeta Wyborcza»), товаристві «Польща без кордонів» (опікує працівників з України та інших держав), займається транскордонною співпрацею. Попри це зауважує: «Мені подобається життя за кордоном, але нема жодних гарантій того, що я не повернуся і не захочу працювати в Україні, адже тут близькі та рідні мені люди».
Насправді все залежить від людини, її сприйняття світу. Мандруйте! Пізнавайте нове! Навчайтеся! Не завжди легко знайти бажане, але необхідно спробувати, як це зробив Ернест! Та пам’ятаймо, що не завжди краще там, де нас нема. Так, адже нас немає в місцях, де стихійне лихо, де голодні й скривджені, де пожежі, зливи, цунамі, вулкани, війни тощо. Вольтер писав: «Рай — там, де я». Можливо, ідеалізовано, та це змушує замислитись!
