1. Прискорена весна.
Після приїзду із тоді ще прохолодного і не надто весняного Ужгорода, ми щиро здивувалася весні, яка вже панувала в Херсоні. Квітучі дерева, зелені і доглянуті газони, тепле сонце і свіжий вітер змусили нас порадіти порі року, яка так довго не хотіла наступати.
2. Дніпро.
Нам, дівчатам з гір, було трішки незвично не бачити навіть пагорбів на лінії горизонту – все було як на долоні. Однак на тиждень ми знайшли для себе альтернативу – Дніпро. Ревучий вабив свіжістю, близькістю, шумом і якоюсь невідомістю, а тому ми радо гуляли вздовж нього.
3. Чай із жасмином.
Хоча надворі вже пригрівало сонечко, у студентських гуртожитках весна ще не настала. Не зігрівали навіть додаткові ковдри. Тож щоденною херсонською традицією стала приємна розмова за чашкою гарячого пахучого чаю.
4. Мало автентики.
Дуже часто ми починали розмову на кшталт "Як добре, що ми із Закарпаття, нам є що повезти як гостинець". І одразу ж засмучувалися, бо абсолютно не знали, що ж спакувати у валізи як подарунок для рідних і близьких удома. На згадку спадали або кавуни, для яких не сезон, або ж магнітики-брелоки із надписом "Херсон", які цікаві хіба що колекціонерам. У результаті "радувати" домашніх із Херсону поїхали цукерки, які виготовляє місцева кондитерська фабрика. Та й то, відверто кажучи, не надто й потішили.
5. Бешамель
Будь-який студент любить смачно попоїсти, і ми не виняток :). Спочатку не дуже хотілося йти в університетське кафе, але за тиждень ми так звикли до цього закладу, що навіть з’явилися улюблені страви. Після поїздки до краю гарбузів кулінарна книга студента оновилася рецептами смакоти з цікавими назвами «Бешамель», «Ірішка», «Монреаль», «Азу», «Свежесть»…
Бібліотекою...
6. Бібліотека
Студентам Херсонського державного університету дуже пощастило, адже у їхньому розпорядженні надзвичайно потужна бібліотека. Після екскурсії ми були вражені, тому що побачили книгозбірню, в яку можна приходити не лише по книги, а й щоб подивитися будь-який фільм на свій смак, пограти на музичних інструментах, насолодитися музикою на платівках та навіть відвідати різноманітні фотовиставки або ж експозиції ляльок чи виробів із бісеру. І це ще не всі дива: в одному з відділів нам продемонстрували найменшу книжечку (зібрання прислів’їв) розміром 17х20 мм та роман М. Булгакова «Майстер і Маргарита» на аркуші, трохи більшому за А4!
7. Студентська самодіяльність.
Ми думали, що у нас на факультеті студенти дуже активні в позанавчальному житті. Однак щире здивування викликало те, що херсонські спудеї презентують не просто сценки, а цілі мюзикли чи спектаклі. Причому роблять вони це на належному рівні, використовуючи всі свої дані і витрачаючи доволі багато часу. В результаті – яскраве дійство, вражаючі костюми і відчуття того, що всі студенти вишу навчаються на одному факультеті – театральному.
