Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови. За православним календарем – це день вшанування пам’яті Нестора-літописця, основоположника давньої руської (української) історіографії. До його пам’ятника традиційно покладають квіти, а ще – проводять Міжнародний конкурс української мови ім. Петра Яцика. У багатьох співвітчизників свято української писемності та мови вже 20-й рік поспіль асоціюється з написанням радіодиктанту національної єдності.

У 2020 році до написання ювілейного радіодиктанту традиційно долучилися й ужнівці – зокрема представники коледжу та філологічного факультету. Ми запитали майбутніх філологів і журналістів, чи складним був для них текст диктанту і чим приваблює їх відзначення Дня української писемності та мови в такий спосіб.

Данііл Самсонов, студент 6 курсу відділення журналістики, спецкор програми «Ранок на Суспільному» розповів, що писав радіодиктант уже третій рік поспіль. Цьогоріч – у Падіюні разом із керівницею дитячо-юнацької радіостудії «ПАДІЮН-ЛАЙФ» Мирославою Черленяк. Магістрант додав, що в цьому диктанті, як і в усіх попередніх, найскладнішою для нього була пунктуація. Хлопець дуже зрадів, що цього року диктант читала саме Римма Зюбіна, яка родом із Ужгорода. Філологи, які працюють з Даніілом у редакції, після завершення диктанту аналізували, порівнювали, сперечалися щодо написання окремих слів. Магістрант вважає, що такий захід дуже важливий, тому що змінює ставлення до мови. Також цього року було дуже багато дискусій про патріотичність національного диктанту, адже його персонажі виявилися не українцями: «енелятко», Джоан Ролінґ і Гаррі Поттер. Для людини, яка читала цей диктант, така подія дуже відповідальна, адже радіодиктант слухають тисячі людей у різних куточках світу. На завершення Данііл розповів, що він не надсилав свою роботу на перевірку, адже радіодиктант для нього – насамперед можливість перевірити себе, це не той випадок, коли хочеться позмагатися.

Наталія Чорей, студентка 1 курсу філологічного факультету, спеціальність «Українська мова та література», зазначила, що бере участь у написанні диктанту щороку, тому вирішила продовжити традицію, започатковану ще в шкільний період. Наталія розповіла, що цього року їй не дуже сподобався твір, оскільки в першому абзаці була помилка і забагато разів згадувалися гаджети. Студентка також додала, що в неї виникли труднощі з написанням слів із префіксом -пів, -напів. Сподобалося, що в тексті згадали Джоан Ролінґ, Ілона Маска. Наталія вважає, що писати диктанти важливо для молоді, адже це допомагає розвивати уяву і збільшує словниковий запас людини. Студентка надіслала свій диктант на перевірку і нетерпляче чекає результату, хоча вже звірила текст з опублікованим варіантом і знайшла в себе 5 помилок.

Катерина Мешко, другокурсниця відділення журналістики, також розповіла, що долучається до написання диктанту щороку. На думку студентки, це свято сприяє єдності нашої нації. Катерина і надалі продовжуватиме писати радіодиктанти. Дівчина додала, що вперше почула слово «енелятко» і не могла зрозуміти, чи це слово пов’язано з Енеєм – героєм бурлескно-травестійної поеми Івана Котляревського, чи це просто вигаданий персонаж. Катерина з усмішкою розповіла, що хоча багато потрібно було думати, де ж розставити коми та інші розділові знаки, значних труднощів при написанні не виникало. Студентка почувалася піднесено, адже радіодиктант об’єднує нас, українців.

Написання диктанту щороку супроводжується цікавими подіями. Пропонуємо 5 фактів про цьогорічне відзначення Дня української мови та писемності і ХХ радіодиктант національної єдності (джерело інформації – "Укрінформ"):

1. До написання радіодиктанту цього року долучився прем’єр-міністр Денис Шмигаль, мовний омбудсмен Тарас Кремінь, народні депутати, відомі артисти.
2. Учасниками стали політичні діячі і студенти Азербайджану, Румунії, Казахстану, Північної Македонії, Болгарії, Словенії, Лівану і ОАЕ.
3. У рамках онлайн-святкування пролунав вірш про українську мову, який записали студенти ОАЕ.
4. Посол України в Словенії Михайло Бродович та співробітники посольства вшанували 226-і роковини з дня смерті відомого українського поета й мандрівного філософа Г. Сковороди.
5. Під час написання диктанту посол України в Лівані Ігор Осташ зазначив, що участь українців з Лівану в радіодиканті є дуже символічною, оскільки ліванська земля є батьківщиною фінікійської писемності, від якої походить і українська.

Ніколетта Саєнко, Діана Пецкович,
студентки відділення журналістики,
спец. "Реклама та зв'язки з громадськістю"