Політичні дебати Дональда Трампа і Джо Байдена, протести в Білорусі, таємна інавгурація Лукашенка, тестування вакцини від коронавірусу в Польщі — новини, про які чув кожен із нас. Ми дізнаємося про ці події із засобів масової інформації. Завдяки величезній кількості медій споживач має можливість обрати для себе будь-який канал отримання інформації. Але ж від чого залежить вибір ЗМІ? Від зручності користування? Від оперативності? Чи від ідейного спрямування?
Як відомо, 25 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори. А в передвиборчий період, як ніколи, важливо читати, переглядати, слухати авторитетні джерела інформації, перевіряти факти, щоб самостійно зробити вибір, а не під упливом недобросовісних медіа, які пропонують «джинсу» замість правдивої інформації.
Тож ми спитали у студентів УжНУ, яким засобам масової інформації вони довіряють і чому?
Василь Федько, географічний факультет (середня освіта), 3 курс:
– Телевізор принципово не дивлюся, сприймаю більшу частину інформації через інтернет. Додаток «Google News» автоматично видає у стрічку випадкові, але актуальні новини, які я читаю. Мені цього цілком вистачає.
Михайло Чепара, факультет суспільних наук (соціальна робота), 4 курс:
– Телеканалам я зовсім не довіряю. Беру інформацію з різних джерел: закордонних і українських. Я порівнюю новини і роблю власні висновки. Інтернет-видання – у пріоритеті, бо звик розбиратися у ситуації сам, і сам перевіряю те, що читаю.
Дар’я Мишакова, філологічний факультет (відділення журналістики), 1 курс:
– У всіх типах медіа, чи це радіо, чи телебачення, є доля неправди, тому до будь-якої інформації ставлюся критично. Читаю телеграм-канали, бо це швидко, не витрачаю час на телебачення. В інтернеті часто трапляються фейки. Наприклад, багато недостовірної інформації ширилося про проведення цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання.
Відана Турчин, філологічний факультет (російсько-польська філологія), 3 курс:
– Новини читаю і дивлюся на сайтах «Страна.ua» і «Шарій.net». Матеріали цих видань – здебільшого журналістські розслідування, у яких виводять на чисту воду політиків і розкривають їхні махінації. Із журналістів мені подобаються Анатолій і Ольга Шарій, а також Олеся Медвєдєва із «Страна.ua». Телебачення не дивлюся, бо там усе навпаки.
Юрій Гомонай, географічний факультет (геодезія та землеустрій), 3 курс:
– Я довіряю тільки онлайн-медіа. Читаю «Мукачево.net» або просто новини Ужгорода. Національні медіа стараюся не читати, тому що вони зосереджені на політиці, яка мене не цікавить. Телебачення не дивлюся, бо там кожен прагне навʼязати свою думку, а в інтернеті я хоча б сам обираю, що мені дивитися.
Василь Сідак, географічний факультет (лісове господарство), 4 курс:
– Найбільше інформації черпаю з інтернету. Зазвичай читаю телеграм-канали, переглядаю новини в інстаграмі та фейсбуці. Більше до вподоби новини політичного характеру, а також цікавить те, що відбувається на Закарпатті. Телебачення не дивлюся, бо не встигаю, а в інтернеті дізнаюся про все набагато швидше.
Мирослава Мигалко, факультет іноземної філології (англійська філологія (переклад)), 4 курс:
– Я не дивлюся телевізор, але хочу завжди бути в курсі подій, тому читаю телеграм-канали. Найбільше дізнаюся з каналів «Інсайдер» та «Україна Онлайн». У звʼязку з пандемією підписалася на офіційні сторінки Міністерства охорони здоровʼя України, зокрема на «Коронавірус-інфо» та «Коронавірус у регіонах». Я довіряю онлайн-медіа більше, ніж телебаченню, але іноді натрапляю і на фейки. Тому, коли бачу клікабельні заголовки на кшталт «Перейдіть за покликанням і дізнаєтеся, чому королева Великобританії вбила Вангу…», одразу розумію, що тут щось не так.
Володимир Прокопчук, інженерно-технічний факультет (міське будівництво та господарство), 3 курс:
– Найбільше довіряю онлайн-медіа, особливо телеграм-, ютуб-каналам. Але не можна повністю довіряти медіа, треба перевіряти інформацію і покладатися на самого себе. Телебачення не дивлюся в жодному разі, бо думаю, що там суцільна пропаганда, за допомогою якої нас змушують вірити у те, що вигідно тільки владі.
Соломія Барлаг, факультет міжнародних економічних відносин, 2 курс магістратури:
– Я не можу сказати, що довіряю медіа. Просто читаю новини звідти. Зазвичай це відбувається на платформі «Телеграм», рідше дізнаюся про щось зі стрічки «Ukr.net». На ютубі мені до вподоби «Телебачення Торонто», бо у них дуже прикольний формат. Телевізор зовсім не дивлюся, радіо іноді слухаю в громадському транспорті.
Софія Ходин, географічний факультет (середня освіта), 2 курс:
– Майже всю інформацію я дізнаюся з мобільного телефону. Телебачення більше не дивлюся, бо, на мою думку, там багато замовних матеріалів. Цікавлюся лише тією інформацією, яка для мене корисна і яку бажаю читати. Коли дивилася ТБ, то не могла знайти відповіді на питання, які мене цікавили. В інтернеті вся інформація безкоштовна і в будь-який час доступна, а телевізор на паузу не поставиш, бо там є чітко визначена програма.
Даниїл Беккер, факультет іноземної філології, англійська філологія, 5 курс:
– Більше довіряю всесвітній павутині та незалежним медіа – американським або європейським. Телебачення не дивлюся, газети теж не читаю. Усе дізнаюся з онлайн-видань BBC і CNN, та з телеграм-каналу «Україна сьогодні». Інтернет-ЗМІ подобаються через якість інформації та її подачу.
Як бачимо, сучасні студенти здебільшого зацікавлені у швидкому отриманні інформації. Вони більше довіряють інтернет-медіа, аніж радіо чи телебаченню. Це доволі легко пояснити, адже в онлайн можна одразу перевірити інформацію, самостійно обрати, що дивитися, слухати і читати, тому це зручно для сучасної молоді. А який засіб масової інформації обереш ти?
Тетяна Проданець, студентка відділення журналістики
Головне фото з сайту unsplash.com
