Під час війни зростає роль українських блогерів, які за допомогою своєї аудиторії поширюють важливу інформацію про нашу країну. Серед лідерів думок чимало таких, що популяризують українську культуру, історію, мову, туристичні місця. І хоч контент відрізняється залежно від стилю блогу – буває розважальним, освітнім, інформативним – у цілому він сприяє обізнаності громадян України та закордонних глядачів. Пропоную огляд трьох популярних блогів, у яких можна дізнатися нове про свою країну, навіть якщо ви живете тут усе життя і думаєте, що основні знання маєте ще зі школи.
Софія Безверха (krapka.krapka) у своєму блозі розповідає про українську культуру, зокрема традиційні ремесла, одяг, прикраси. Крім того, відтворює вбрання, яке носили українці в давнину, а також популяризує пісні, обряди й традиції. Наприклад, цього року Софія вишила свою першу сорочку і має на меті в найближчі роки вишити ще мінімум 10, щоб залишити у спадок своїм нащадкам та зберегти давні орнаменти. Дівчина має понад 52 тис. підписників в інстаграмі і 37 тис. у тіктоку.
Христина Жук (Khrystyna.zhuk_) – дівчина, яка багато подорожує та навчає інших мандрувати Україною і світом (відвідала 67 країн). Розповідає про подорожі, а сьогодні робить огляди житла в Карпатах, дає корисні поради для придбання автентичних речей на славнозвісному Косівському базарі. Стала відомою, подолавши «Вишиваний шлях». Це найдовший в Україні туристичний маршрут, що проходить одинадцятьма областями, від Закарпатської до Донецької, загальною протяжністю 2225 кілометрів. Має 106 тис. читачів на сторінці в інстаграмі.
Віталія Олійник (Norna.etno) – майстриня, яка виготовляє традиційні прикраси з бісеру. Відтворює різноманітні силянки за мотивами окремого регіону чи області на замовлення, а також гердани. Першою відтворила стрічковий гердан, як у Лесі Українки. Крім бісерних виробів, пані Віталія стилізує та поєднує етно з сучасним стилем, розповідає про стрій різних областей. Має 51,4 тис. в інстаграмі.
Кожна з блогерок допомагає утвердженню вільної країни з давнім минулим та автентичною культурою, яку надважливо зберегти для майбутніх поколінь. Це одні з небагатьох блогерів, яких хочеться постійно читати та з нетерпінням чекати нового допису. Дівчат нерідко блокують у соціальних мережах нібито через агресивні дописи та висловлювання ворожнечі, тому в них є кілька запасних сторінок. Блогерки часто проводять збори для захисників, і ми не забуваймо допомагати ЗСУ – від них залежить наше сьогодні та завтра.
Євгенія Салька, студентка кафедри журналістики
