Українська писанка – це неповторний витвір народного мистецтва, це символ Всесвіту. Виготовлення цих вже великодніх атрибутів пов’язується з дохристиянським народним звичаєм зустрічати весну, з пробудженням землі, початком сільськогосподарських робіт.

Великого поширення писанкарство набуло і серед студентів, адже вже 5-ий рік поспіль на філологічному факультеті готується виставка пасхальних яєць. Ініціаторами акції стали справжні поціновувачі народного мистецтва – студенти, а їх ідейним натхненником – Олександра Ігнатович, доцент кафедри української літератури. Студенти молодших курсів із цікавістю та бажанням поставились до роботи, тому їм вдалось створити святковий настрій на факультеті.

Хоч така акція відбувається вп’яте, але щороку з’являється щось нове та унікальне. Будь-яка писанка, створена руками викладача чи студента, розкриває талант людини. Тому кожна крашанка, писанка, дряпанка вирізнялася оригінальністю та неповторністю.

Увагу привертала не лише кількість представлених великодніх експонатів (а їх було понад 50), але й техніки, в яких вони виконані. Доповнюють писанкарський арт на виставці ляльки, які теж відрізнялися одна від одної способом виготовлення.

Великої популярності серед студентів набули писанки з бісеру. Також виставку прикрашають крашанки, або як її ще називають галунки. Традиційна технологія виготовлення проста: для роботи не потрібно бігати в магазин і купувати харчові барвники, а лише зварити яйця в лушпинні цибулі. Іноді ще прив’язують листочки петрушки, які залишають на шкарлупі світлі відбитки.

До речі, колись для того, щоб отримати крашанку червоного кольору, її фарбували кров’ю. Пізніше використовували березове листя, чебрець, фуксин, яблуневу кору та кору з чорноклена, проліски, тому такі великодні яйця наділялись охоронними властивостями.

Також на виставці красуються великодні атрибути з паперу, ниток та стрічок, а також в’язані шедеври. Однією з оригінальних технік писанкарства є купажування, тобто змішування різних технік в одну.

Велике значення при написанні писанки мала не лише техніка, але й символіка кольорів і знаків. Червоний колір символізує життєдайну силу весни, відродження; блакитний уособлює небо, повітря, здоров’я, воду; зелений – колір весни та воскресіння природи…

Раніше яйце вважалось магічним атрибутом, і, щоб його дія проявлялась сильніше, люди розмальовувати шкарлупу магічними знаками. Українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Наприклад, кривулька знаменує нитку життя, безконечник – символ вічності, маки – символ нев’янучої молодості та дівочої чарівності тощо.

Вибір кольорової гами та візерунку залежав не лише від знань студентів, отриманих на лекціях із культурології, але ще й від крайових особливостей та традицій, які побутують у їх сім’ях. Тому цьогорічне великоднє свято різнобарвне та неординарне.

На виставці дехто ділиться власними секретами писанкарства, інші зізнаються, що обов’язково будуть відтворювати щось подібне вдома.

Олександр Курта, студент 1 курсу відділення журналістики:

«Я дуже рада, що на нашому факультеті проводиться така виставка, адже великоднє яйце символізує сонце, життя і безсмертя. Усі писанки надзвичайно різні і кожна по-своєму гарна! Починаючи від старовинних крашанок, мармурових яєць, і до сучасних – з бісеру, кольорового паперу і т.п. У кожну з них вкладено частинку душі наших студентів! Бажаю, щоб така традиція поширювалась і на інших факультетах».

Анна-Марія Кустрьо, студентка 2 курсу відділення журналістики:

«Виставка надзвичайно гарна. Минулого року тут були представлені наші роботи, а цьогоріч вже першокурсники представляють свою творчість. Я сподіваюсь, що ця добра та мила традиція, започаткована Олександрою Степанівною, матиме продовження».