Уявімо собі, що життя – забіг, як у професійному спорті, - зі стартом, фінішем, перешкодами, тренерами, вболівальниками, суперниками, травмами … Шкода, правда, що без попередніх тренувань. Доводиться всього вчитися а ходу чи радше на бігу. З самого народження ми вже марафонці, котрі, програючи-перемагаючи безліч малих та великих «гонок», здобуваємо трофеї щастя.
Одним із ключових і, певно, найскладніших забігів є здобування освіти. Якщо школа була більше схожа на таку собі «розминочку», то навчання в університеті виявилось справжньою перевіркою на витривалість – важкою, проте динамічною і незабутньою. Щороку «медалі» такого забігу отримують ті, хто витримав, добіг до кінця, – випускники вишів.
18 червня у великій актовій залі УжНУ дипломи вручали випускникам філологічного. Урочистості розпочали о 12.00, але святкування починалося далеко раніше…
Одинадцята година. На вході до історичного нема де очі зупинити: звідусіль підходять парадно вбрані люди різного віку, статі і настрою. Багато хто залишає після себе легкий аромат квітів, котрі (я в цьому переконана) напередодні ретельно обирали. Аякже, сьогодні ж такий важливий день для стількох людей! Для випускників, котрі і досі повірити не можуть, що цей день настав, для їх батьків, особливо гордих сьогодні, і, звісно, для викладачів, які, напевно, переживають щось схоже до батьківських емоцій.
У залі, котра потроху наповнюється людом, панує своєрідна, але дуже приємна і тепла атмосфера, знайома кожному. Передсвяткова метушня-біганина змушує пригадати домашні родинні свята, коли кожен намагається зробити бодай щось для того, аби все було якнайкраще. Повірте, в цьому є щось по-дитячому щире, наївне, безпосереднє, але водночас таке зрозуміле і близьке кожному…
Лунає гарна повільна музика, що навіює ностальгію. «Still loving you» - звучить пісня легендарних «Scorpions» і сприймається зовсім інакше, бо розумієш, що «все ще любиш» свій факультет - свою гамірну, але хорошу веселу родину.
Схвильовані випускники, котрі так кумедно і незвично почувають себе у цих дивних чорно-червоних мантіях та капелюхах, усміхнені викладачі, задумані батьки… Ця картина змушує битись швидше серця навіть сторонніх людей.
Минула дванадцята. Ведучі вітають почесних гостей – Федора Шандора (проректор УжНУ), Наталію Зотову (власний кореспондент «1+1» на Закарпатті) та Янку Бур’янову (Генконсул Словаччини в Україні). Магістрів запрошують на сцену, де вони востаннє співають студентський гімн ще студентами. Після цього недовга, але за звичаєм мудра промова т.в.о. декана Галини Шумицької, в якій звучали не лише привітання випускникам, але і цінні поради: «Ніхто не зможе докорінно змінити світ, але ми можемо змінити себе і своє ставлення до світу».
Проректор Федір Шандор подякував «бойовій команді» філологічного факультету, вітаючи з отриманням ІV рівня акредитації та відкриттям спеціальності чеська мова і література.
Найактивнішим студентам-випускникам вручали подяки, а вони, в свою чергу, передавали естафету громадського активу молодшим колегам.
Як на святі філфаку без живої музики? Двічі з’явився на сцені народний інструментальний ансамбль «Рапсодія» (керівник Леся Дубенко).
А викладач Віктор Шетеля ще більше заполонив серця студенток після того, як виконав сольну композицію – пісню про кохання, про студентство, словом, про студентське кохання.
І ось всі спеціалісти та магістри вже тримають в руках довгоочікувані дипломи, фотографуються, обіймають одне одного та своїх викладачів, академ-наставників. Ледь стримуючи сльози, діляться враженнями вже колишні студенти, приймаючи побажання від своїх вже колишніх викладачів.
Питаємо про враження у випускників:
Мирослава Дудурич:«Напевно, більше сумно, ніж весело. Адже першого вересня буде незвично залишитися вдома або піти на роботу замість того, щоб прийти на пари, побачити своїх подруг, за якими сумувала все літо. Спочатку буде дуже незвично. На майбутнє, звісно, хотілося б реалізувати себе за фахом філолога».
Галина Шумицька:
«Враження надзвичайно позитивні! Цьогоріч ми випустили 130 добре підготовлених фахівців. Це майбутня еліта нашого краю, це ті люди, які творитимуть майбутнє, від яких залежить, як буде розвиватися Україна у принципі, як буде розвиватися наш край, наше місто. І тому я бажаю їм щасливої дороги, тверезого розуму і гарячих сердець».
Ось і фініш, котрий справді є одночасно і стартом. Стартом для нових звершень, перемог, поразок, травм (куди без них) і, звісно ж, нагород.
Тому щиро вітаємо всіх випускників!
Ви пройшли довгий і нелегкий шлях, «пробігли» його з гідністю. Ви - гордість факультету і приклад для тих, хто лише «стартує» на освітньому шляху. Тому ви – вже переможці! І хай вам надалі щастить!
