У вівторок, 9 квітня, у спорткомплексі УжНУ «Буревісник» відбувся черговий етап загальноуніверситетської спартакіади. Цього дня викладачі й співробітники географічного, медичного, хімічного, філологічного та фізкультурного факультетів змагалися з волейболу. Турнір розпочали команди філологів, торішніх віце-чемпіонів, і географів. Упевнену і доволі легку перемогу святкували ті, що люблять слово, – 2:0.
Естафету перейняли викладачі хімічного та фізкультурного факультетів: виграли ті, для кого спорт – професійне заняття. Мабуть, найзапеклішою виявилася боротьба в матчі між медиками й фізкультурниками, в якій перемогла команда медичного факультету і фактично після цього двобою забезпечила собі перше місце в групі. Ну, а другими стали відповідно фізкультурники. Ці два колективи й зіграють у фінальному турнірі, що відбудеться в четвер, 11 квітня. Капітан медиків, професор, доктор медичних наук Степан Чобей, зазначає, що запорукою їхнього успіху є тренування щотижня, котрі дозволяють залишатися у формі. Обіцяє ще ретельніше готуватися, аби здобути призове місце.
У розпал турніру прийшов повболівати за команди і ректор УжНУ Федір Ващук, котрий і сам вправно грає у волейбол. Очільник університету зауважив, що планує запровадити спортивні змагання між викладачами і студентами. Висловив задоволення від того, що в УжНУ шанують спорт, зокрема відзначив, що у виші, крім спартакіади, відбувається вісім кубків декана (шість футбольних та по одному волейбольному і баскетбольному). А ще – поділився новиною: наприкінці квітня планують турнір з волейболу ім. Володимира Сливки, в якому візьмуть участь дві команди з Воловеччини, батьківщини знаного ректора, та збірні вишу.
Цікаво було з’ясувати думку гравців команд інших факультетів про філологічну волейбольну дружину. Відзначають, що філологи тримаються дуже гідно і їх мають за одних із найсильніших цьогорічних суперників.
Так воно й було. Наші, обігравши географів, боролися з командами фізкультурного, хімічного та медичного факультетів. І хоч перемога викладачам-філологам цього дня більше не усміхалася, проте поєдинки з іншими суперниками були запеклими й напруженими. Про що свідчать і результати: у всіх трьох матчах наші поступалися з однаковим рахунком – 1:2. Варто сказати, що в першому поєдинку із волейбольною командою географічного факультету дуже серйозно травмувався наш гравець Іван Бабущак, що не дало йому можливості продовжити турнір. Капітан збірної філфаку Василь Путрашик поділився своїми враженнями від турніру:
«Цього року, на відміну від попереднього, доводилося зважати на статус віце-чемпіонів турніру, з’явився певний тягар відповідальності, та й суперники до ігор з нами ставилися максимально серйозно. Ключовим поєдинком, на мою думку, став другий наш матч, проти фізкультурників. Ми перемогли в першій партії; у другій, поступаючись 5-ма очками, вирівняли хід двобою - 13:13, але врешті двічі помилилися й випустили перемогу... На третю партію сил просто забракло. Вибила з колії й дуже серйозна прикра травма в першому ж матчі нашого колеги Івана Івановича Бабущака, відтак було змінено графік наступних ігор філфаку. Проте змагалися до останку і хлопчиками для биття ні для кого не стали. Сподіватимемося на більш прихильну Фортуну наступного року».
Своєрідним вболівальником у залі був і школяр Денис, котрий прийшов поспостерігати, за його словами, за «професіональною» грою й вивчити кілька нових прийомів у волейболі, оскільки захоплюється спортом.
Варто відзначити і найстарших учасників змагання, котрі грали за збірну хімічного факультету. Один із них – 70-річний Микола Лошак, колишній начальник навчальної частини УжНУ, поділився успіхом своєї «вічної» молодості та енергійності:
«Завжди любив спорт, хотів грати у волейбол, проте за зростом не підійшов. У радянські часи після армії вчителював і чекав ночі, аби побігати: оскільки був педагогом, то не випадало це робити на очах у всіх. Наразі співаю у хорі викладачів, рівняюся на колег, котрі у 80 – ще хоч куди, намагаюся підтримувати здоровий спосіб життя, адже 70 — це ще не вирок!»