На відділенні журналістики стартував проект «Сприяння етнічній толерантності в Закарпатті шляхом запуску мультимедійної платформи» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. 13 вересня відбулися перший тренінг і майстер-класи, передбачені проектом. Тренерами стали заслужена журналістка України Тетяна Вашаргелі, член Німецької асоціації журналістів Клеменс Шолль, журналіст-фрілансер, політичний аналітик і коментатор, автор кількох книжок Інго Петц. Перші заходи у рамках проекту відкривала доцент кафедри журналістики Галина Шаповалова, а підсумовував їх – завідувач кафедри, доктор наук із соціальних комунікацій Юрій Бідзіля. Учасниками тренінгу і майстер-класів були студенти відділення журналістики, викладачі кафедри, представники регіональних медіа.
Тетяна Вашаргелі
Тетяна Вашаргелі під час тренінгу зосередила увагу на інформаційних потребах Закарпаття як поліетнічного, багатокультурного регіону. Передусім вона запропонувала аудиторії пригадати етнічне співвідношення на Закарпатті – результати перепису 2001 року. Так, на той час в області проживало 80,5% українців. Решту становили угорці (12%), румуни (близько 3%), росіяни (2,5%), роми (1,12%), німці (0,29%), євреї (0,05%), поляки (0,04%) та інші (0,31%). Дані перепису є важливими для інформаційної політики регіону, і їх у жодному разі не можна ігнорувати під час побудови демократичного суспільства.
Тетяна Вашаргелі 30 років працювала на обласному телебаченні, тож під час тренінгу ділилася різними ситуаціями з журналістської роботи, розповідала про періоди цензури, незалежності й коротко охарактеризувала період організації суспільного мовлення .
В СРСР у випусках новин мало бути не більше 30% негативу, інше – позитив, - зазначила тренер. Сьогодні бачимо зовсім інше співвідношення. У той час фейки були рідкісним явищем, бо вся інформація старанно перевірялася. Зовсім іншим було ставлення до представників нацменшин. Держава зобов’язувала їх бути в курсі подій всього Союзу: до прикладу, редакції нацменшин на обласному телебаченні перекладали мовами етноспільнот контент, важливий з огляду ідеології.
Інго Петц
Зі здобуттям Україною незалежності увага до представників національних меншин почала поступово спадати. Але вони й надалі потребують інформації про країну, в якій живуть, – вважає Тетяна Вашаргелі. Соціальні питання, пенсії, зарплати, підвищення цін, - представникам етноспільнот також потрібно бути в курсі останніх подій України.
«Ми повинні розуміти, що ми різні, але не чужі» - підсумувала тренер. На завершення тренінгу Тетяна Володимирівна побажала студентам багато читати, здобувати знання й бути толерантними.
Після невеликої перерви студенти познайомилися з наступними спікерами, які приїхали до Ужгорода з Німеччини. Клеменс Шолль – тренер із 15-річним стажем, член Німецької асоціації журналістів, член журналістської мережі «n-ost»; Інго Петц (Німеччина) – журналіст-фрілансер, політичний аналітик і коментатор, автор кількох книжок; вважається одним з головних експертів щодо Білорусі у Німеччині, член правління Німецько-білоруського товариства. Супроводжував їх і перекладав виступи з англійської мови старший експерт з питань комунікацій «Associatiion 4U» Іван Гайванович.
Клеменс Шолль
Інго Петц розповідав про журналістські стандарти в епоху цифрових технологій та «Web 2.0». Під час майстер-класу він згадав і перших друкарів, зокрема Івана Федорова, перших журналістів – Джозефа Пулітцера, Уїльяма
Герста, Волтера Ліппмана, зокрема нагадали про їхній вагомий внесок у розвиток журналістських стандартів.
Насамкінець Інго Петц згадав про організацію «Репортери без кордонів», яка щороку укладає рейтинг свободи слова. До речі, серед 180 країн, які потрапили туди, Україна – на 101 місці. «Помилки у медіа ж часто трапляються через величезний потік інформації», - підсумував містер Петц.
Про поширення мови ненависті як новий виклик для медіа розповідав Клеменс Шолль. Вже на початку майстер-класу він поставив присутнім запитання, що можна вважати нормальним? Ішлося про одностатеві шлюби та стосунки у традиційних сім’ях, зокрема ставлення до них у різних країнах. Після невеликої дискусії, що виникла в аудиторії, тренер розповідав про гендерні співвідношення у медіа, обмеження свободи слова в інтересах національної безпеки. Остання, зауважив Клеменс Шолль, є його улюбленою темою. До речі, саме навколо неї і виникла дискусія між присутніми на предмет того, чи варто замовчувати правду в ім’я національної безпеки. Клеменс Шолль зазначив, що потрібно повідомляти правду, хоч якою вона є. А замовчування певних подій в результаті призводить до втрати довіри до медіа.
У завершальній частині заходу Клеменс Шолль та Інго Петц розповідали про себе, багато жартували та сміялися. Згадали і про курйозні ситуації у своїй журналістській діяльності, а також про перший досвід обмеження свободи слова. Такий інформаційний релакс після п’ятигодинного потоку різнотематичної інформації припав студентам до душі. Тренери побажали юним журналістам багато читати, писати й намагатися оволодіти методикою аналізу тексту. Одного лише натхнення у журналістиці замало, оскільки вміння писати – це талант і водночас робота.
Проект здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassyin Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
Кароліна Бучковська, Яна Созанська, студентки відділення журналістики УжНУ
