Міжнародний день рідної мови
21 лютого – Міжнародний день рідної мови, який відзначають у всьому світі з 2000 року. Напередодні цього ЮНЕСКО оголосила про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності». Передували цьому події 21 лютого 1952 року. Тоді під час демонстрації протесту в Дацці (Пакистан) поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів, які були проти проголошення «чужої» мови державною. Відтоді в Східному Пакистані ця дата — день мучеників.
Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову.
Ліна Костенко
Міжнародний день рідної мови
21 лютого – Міжнародний день рідної мови, який відзначають у всьому світі з 2000 року. Напередодні цього ЮНЕСКО оголосила про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності». Передували цьому події 21 лютого 1952 року. Тоді під час демонстрації протесту в Дацці (Пакистан) поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів, які були проти проголошення «чужої» мови державною. Відтоді в Східному Пакистані ця дата — день мучеників.
Завдяки стражданням і пролитій крові наших предків ми, молоде покоління українців, мали щастя народитися вже у незалежній державі і вважаємо цей день святом. Щороку засоби масової інформації нагадують про нього.
Оскільки Закарпаття є одним із найколоритніших у цьому плані – полікультурним куточком України, – то маємо яскравий приклад того, як в одній сім’ї (колективі, компанії друзів) співіснують декілька мов. Постає питання: яку ж тоді вважати рідною? І чи може бути одна ближчою за іншу? З цими та іншими питаннями ми і звернулися до молодих людей нашого університету.
Саша Іваньо, студент математичного факультету
Саша Іваньо з математичного факультету впевнений, що рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості і є засобом спілкування: «В мене багато друзів, і для того, щоб могти підтримувати з ними стосунки, довелось опановувати російську, угорську, чеську. Та навіть коли я буваю за кордоном, не забуваю рідної української». Також хлопець погоджується з висловом Вольтера, що всі найголовніші іноземні мови можна вивчити за шість років, але для вивчення своєї недостатньо цілого життя.
Агнесса Баді, студентка інституту економіки та міжнародних відносин
Студентка інституту економіки та міжнародних відносин Агнесса Баді розповідає, що в житті доводиться розмовляти по-різному. Дівчина закінчила угорську школу, бо цього хотіла її бабуся. «Я навіть думала угорською», — згадує вона. Агнесcа каже: «Коли я вступила в УжНУ — все змінилося. З’явилися нові друзі, з якими, як і з батьками, спілкуюся російською. В університеті на семінарах говорю українською, та не завжди. Також вивчаю англійську і французьку, щоб у майбутньому стати справжнім професіоналом!»
Після проведеного нами опитування виявилося, що 76, 4 % молоді рідною вважають українську мову, 18, 2 % – російську. Суржиком розмовляють 5, 5 % респондентів.
Демократичні засади нашої країни гарантують право як на вільне віросповідання, так і на визначення рідної мови кожному. Та водночас спадають на думку слова В. Симоненка «Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати». Напевно, надмірна категоричність тут буде зайвою. На жаль, багато матерів покидають своїх дітей напризволяще, а що стосується мови – нею часто нехтують. Вона обідрана, осиротіла, забута. Соромлячись її, ми відрікаємося від країни, традицій, предків. Урешті-решт – самих себе!
Тому доречними будуть слова Максима Рильського: «Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови».
Ольга Брайляк, Андріана Кофель,
Опитування проводили: Юлія Горбач, Вероніка Мороз,
студентки відділення журналістики УжНУ
