Такі вони, студентські будні, але є й студенти, котрі мають змогу оминути всі ці приємно-неприємні дрібнички. Я кажу про студентів 4 та 5 курсів філологічного факультету УжНУ, які цього року навчаються в другу зміну. А от чи до вподоби їм такий графік, думаю, варто з’ясувати в них.
Наталія Лутак каже:
«Друга зміна мене не влаштовує, адже
минув
лише тиждень, а я вже втомлена, як після сесії. Приходжу на першу пару о другій дня, а таке відчуття, що вже мала чотири. Вночі повертаюся додому, а ще треба працювати. Нічого не встигаю!!!»
«Мені подобається вчитися після обіду, бо в мене маленька дитина, і так краще для нас обох. Зранку я не мушу вставати дуже рано, і, відповідно, синочок теж може поспати довше. А ввечері, коли повертаюся, він уже спить, і я маю змогу повчитися. Тому я – за другу зміну».
Еліна Андрусь також поділилася своїми міркуваннями:
«Враження від другої зміни в мене позитивне, бо люблю поспати. Всі розмови про те, що не вистачає часу на навчання, вважаю недоречними. Адже, якщо правильно розподілити вільні хвилини, то можна все встигнути».
«Мені не подобається друга зміна, бо це дуже незручно розбиває день. По-перше, коли вчишся в другу зміну, день стає коротшим, бо потреба прокидатися о 7-й зникає, а змушувати себе це робити, коли можна ще поспати декілька годин, нереально. По-друге, ефективність такого дня теж знижується, бо залишається трохи часу до пар і трохи після. Псується також режим дня, особливо для таких сов, як я: можна дозволити собі пізно вночі лягати, тому що нема потреби зранку вставати. Погано ще й тому, що з таким режимом не виходить працювати над чимось іншим, окрім навчання».
Тетяна Костевич має свою думку щодо цієї ситуації:
«Мої враження від 2-ї зміни? Та вони в мене тільки найкращі, найпозитивніші та найприємніші. Бо до 13-ї години можна не тільки поспати, а й багато чого цікавого й корисного зробити: пройтися з подругою крамницями, приготувати щось смачненьке, та й для жіночого журналу теж знайдеться хвилинка. І потім вже піти на навчання, а після повернення – маленький відпочинок, і готуватись до наступних пар!..»
Як бачимо, думки різні. Кожен наводить свої аргументи. Та хай там як, маємо лиш те, що маємо. І мусимо раціонально використовувати свій час. Адже для результативності потрібно наполегливо працювати, не гаючи жодної вільної хвилини.
