«Більшість тем, із якими працюють регіональні журналісти, стосуються військових та воєнних подій. У зв’язку з цим медіа стали приділяти менше уваги уразливим групам населення», – висновкують соціологи ГО «Інститут соціальних досліджень і політичного аналізу», проаналізувавши результати опитування медійників у різних регіонах України.
Дослідження «Регіональна журналістика України в розбудові толерантного інформаційного простору» провели на замовлення ВОГО «Вінницький пресклуб» у лютому-березні 2024 та зараз презентують результати. На Закарпатті результати представила 24 квітня Ірина Бреза, координаторка Ужгородського прес-клубу. У пресконференції взяли участь та дискутували про актуальні проблеми редактори і журналісти локальних ЗМІ, викладачі та студенти кафедри журналістики УжНУ.
Опитування представників регіональної журналістики проводили за анкетою на платформі «Гугл». У результаті отримали 591 анкету з 24 областей. Кожен регіон орієнтовно представили 20-30 працівників місцевих ЗМІ, за винятком Херсонської (17) та Луганської областей (7).
Для визначення місцевої специфіки відповіді журналістів згруповано за 4 регіонами: центр (Київська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська області); схід (Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Сумська, Харківська, Донецька, Луганська області); південний захід (Хмельницька, Житомирська, Вінницька, Чернівецька, Тернопільська, Одеська, Миколаївська, області); північний захід (Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська, Закарпатська області).
Згідно з ґендерним розподілом, серед опитаних виявилося більше жінок (77%), що свідчить про «жіноче обличчя» регіональної журналістики. Також три чверті опитаних журналістів (73%) заявили, що вони не змінили місце проживання після початку повномасштабної війни й проживають там, де раніше. Щодо професійного досвіду, то дві третини (65%) мають 10 і більше років у цій сфері. Утім, до молодих спеціалістів зі стажем роботи до трьох років належать 15% респондентів.
Загалом під час дослідження намагалися з’ясувати такі проблемні питання: професійні наслідки війни для журналістів, виклики для української медіасфери; увагу до вразливих груп населення; якість комунікації з органами місцевого самоврядування; навчання, знання, потреба в інформації щодо висвітлення і роботи із вразливими групами; ґендерно чутлива політика в роботі редакцій і журналістів; дезінформація та потреба у фактчекінгу та консультаціях; підтримка ідеї створення всеукраїнської коаліції регіональних медіа.
Дослідження продемонструвало, що під час війни більшість медійників (58%) відчувають збільшення навантаження. 52% опитаних підкреслюють наявність часткового доступу своїх медіа до рішень влади у питанні вразливих груп. 45% вважають, що діалог із владою існує лише щодо окремих рішень. 2/3 з опитаних не проходили навчання стосовно висвітлення проблем ЛГБТІК+, молоді, людей, що втратили житло чи здоров’я через війну.
Також 90% опитаних журналістів підтвердили, що вживання фемінітивів є нормою для їхніх редакцій. Переймаються працівники медіа і впливом ворожої пропаганди. 54% вважають, що фейки та дезінформація мають вплив у їхніх громадах.
Насамкінець 48% ставляться позитивно до можливості створення коаліції всеукраїнських регіональних медіа за умови, що таке об’єднання працюватиме.
Аналітичний звіт дослідження, автором якого є Володимир Кіпень, можна переглянути за лінком.
Сергій Чернишов, студент 2 курсу спеціальності «Міжнародна журналістика»
Фото автора, скриншоти з аналітичного звіту дослідження