5-6 вересня студенти відділення журналістики захищали матеріали ознайомчої та газетно-журнальної навчально-виробничих практик. Хто не встиг – має час до понеділка, дев’ятого дня осені.
Незважаючи на те, що декому не вдалося впоратися із поставленими завданнями – звітувати довелося всім. Говорили про свої успіхи і невдачі у написанні журналістських матеріалів. Одним більше до вподоби інформаційні жанри, іншим удалася спроба аналітики. А хтось обрав за мету писати нариси, зарисовки, есе і таким чином виховувати у собі творця художньо-публіцистичних текстів.
Упродовж захисту студенти розповідали про переваги й недоліки проходження практики у друкованих й онлайн-виданнях. Знайщлися і такі, котрі не знали тип газети, в якій працювали, – місцева вона чи то регіональна. Очевидно, це значною мірою було пов’язано з хвилюванням під час виступу. Так, адже звітувати довелося не тільки перед колегами з різних курсів, а й досвідченими викладачами відділення.
У випадках, коли студенти не виконали необхідну норму матеріалів, пояснювали: «Може, я неправильно зрозуміла редактора або він мене?!». У відповідь на питання про посаду однієї з осіб, вказаної у тексті четвертокурсниці, прозвучала відповідь: «Це мій сусід!».
Отже, захист практик не був нудним, як собі могли уявляти сьогоднішні другокурсники, котрі вперше побували на ньому. А все тому, що на філологічному факультеті завжди панує дружна атмосфера, навіть на офіційних заходах! Цьогоріч не всім вдалося отримати «відмінно», та багато хто залишився задоволеним.
Ліза Зеленюк, студентка 2 курсу:
«Хоча студенти підготували шаблонний текст для звіту, кожен був оригінальним, на всіх було цікаво подивитися. «Судді», очевидно, з розумінням і співчуттям поставилися до нашого бажання відпочивати влітку та теперішнього поспіху додому, тож не кусалися, підбадьорювали нас. А якщо й критикували, то лише з огляду на справжню потребу у цьому».
Марія Пилип, студентка 4 курсу:
«Практику захищати вже було звично, тому ніякого дискомфорту не було. Як треба, то треба! Сподобалося те, що коли викладачі бачили, що хтось не сам писав матеріали, намагалися ту людину вивести на чисту воду».
Від себе, як третьокурсниці, можу додати, що захист практики насправді не такий легкий, як видається на перший погляд, — пішла, розказала, сіла на місце. Вже другий рік поспіль звітую про виконану роботу, та хвилювання чомусь бере верх. Як із цим впоратися – наразі не знаю. Можливо, наступного року вдасться знайти відповідь на це питання.
