«Тільки два стимули примушують працювати людей: бажання заробітної плати і страх її втратити»
Так свого часу думав Генрі Форд – засновник корпорації «Форд Мотор», один із найбагатших людей усіх часів. Бажання працювати живиться інстинктом виживання. Так уже повелося в ринкових відносинах: хочеш отримати бажане – плати кошти. Сьогодні є чимало можливостей для реалізації, утім не без забороненого плоду. Спокуса працювати, не декларуючи свої трудові відносини з працедавцем, іноді бере гору.
Працюєш тут і зараз без бюрократії, до того ж немає часових рамок. Трудишся собі, а коли передумаєш – звільняйся без канцелярщини. Однак незадекларована праця не сприяє розвитку держави. Ти – поза законом, а роботодавець – і поготів.
Кодекс законів про працю України слугує мірилом справедливості. Підприємці мають знати, що, приймаючи працівника без попереднього оформлення трудового договору, тобто контракту, ризикують отримати штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Сьогодні це щонайменше 65 000 гривень. Кажуть, двічі в одну річку не ввійдеш, а якщо таки зумієш, то за повторне порушення правил протягом двох років після першого – попрощаєшся з 195 000 гривень (30 мінімальних зарплат). Ризик великий. Шанси оминути закон мінімальні. А зустріч із державним інспектором праці, який і покликаний бути вартовим справедливості, – прогнозована.
Наскільки прозора праця на Закарпатті
Тільки за жовтень цього року представники Управління Держпраці в Закарпатській області виявили вісімдесятьох двох незадекларованих працівників. Інспектори відвідують різні підприємства нашого краю, розповідають про переваги легальної праці, ризики та відповідальність за порушення норм трудового законодавства. За останній місяць здійснили 646 превентивних заходів. Під егідою інформаційної кампанії «Виходь на світло!» (ініціатива Державної служби України з питань праці) ми поспілкувалися з підприємцями в різних сферах діяльності.
Сучасні технології продукують нові підходи. Працівники самі шукають, хто б став на захист їхніх прав. Тому звертаються до «інтерактивного інспектора». Це сервіс онлайн-консультування, послугами якого сьогодні скористалися вже 320 тисяч людей. Додаткову інформацію можна знайти на інформпорталі Держпраці. Там відповіді на свої запитання отримали понад 50 тисяч користувачів. Портал постійно оновлюється відповідно до читацьких запитів. Нещодавно тут з’явилася нова рубрика – «Виходь на світло. Як декларувати працю?». Цей розділ присвячено трудовій діяльності в період воєнного стану.
Які права має працівник, або Чому бюрократія корисна?
У Кодексі законів про працю України, зокрема у статті 2 «Основні трудові права працівників», йдеться: «Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об’єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби або реабілітації, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством».
Це означає, що працівник цілком захищений від неправомірних дій роботодавця. Він не може бути звільнений без зарплати. Його праця, навіть якщо це випробувальний термін, має бути оплачена. Підприємці часто ігнорують це право найманих робітників, і особливо часто в тенета таких недобросовісних шукачів робочої сили потрапляють студенти.
Молодь може (не) працювати офіційно!
Згадайте, скільки разів вам пропонували роботу. А тепер відфільтруйте пропозиції, у яких не йшлося про офіційне оформлення. Здивувалися? Більшість роботодавців не хочуть працевлаштовувати молодь офіційно, мовляв, без досвіду роботи, невідомо, чи впораються, довго тут не затримуються. Воднораз здобувачі освіти теж мають повноцінне право у вільний від навчання час працювати (і звісно, отримувати гідну платню), і все – на загальних засадах трудового договору.
Отож вимагайте контракту, навіть якщо вам його не пропонують. Бо, як відомо, тільки так зможете захистити свої інтереси й мати гарантії соціального захисту. А це важливо, оскільки роботодавець відповідальний за забезпечення вам гідних умов праці. Ваші обов’язки прописані заздалегідь, ознайомлюєтеся з ними, відповідно до них і працюєте. Поширена ситуація, коли в умовах незадекларованої праці роботодавець на власний розсуд навантажує людину додатковими обов’язками. Вам мають виплачувати зарплату своєчасно, і вона не може бути нижчою за мінімальну. І найголовніше – легальна праця передбачає ваше право поєднувати навчання та роботу без фінансових втрат. Матимете оплачувані відпустки, лікарняні, додаткові виплати.
А що кажуть студенти?
Микола Субота навчається в магістратурі факультету інформаційних технологій, заочно здобуває освіту на факультеті математики та цифрових технологій УжНУ. Сьогодні працює системним адміністратором у відомій ужгородській ювелірній фірмі. Хлопець розповідає: «Студентам-старшокурсникам корисно працювати, оскільки вони не тільки вивчають щось нове в університеті, але й мають можливість застосувати набуті знання під час роботи. Університет дає здобувачу переважно базові знання. Чому варто працювати офіційно? У наш час це корисно! Людина платить податки, за рахунок цього зміцнюється економіка країни. А ще частина з тих коштів перераховується на армію, що також дуже важливо».
Олександра Пумпинець, студентка факультету суспільних наук: «Офіційне працевлаштування має перевагу, оскільки дає впевненість. Ти знаєш, що завтра вийдеш на роботу, отримаєш платню. Відверто, на момент працевлаштування сама не знала, що можу офіційно працювати. Оскільки навчаюся на бюджеті, гадала, будуть проблеми. Працюю у сфері обслуговування. Рада, що все ж легально».
А Тетяна Лесюк, магістрантка відділення журналістики, офіційно трудиться ще з третього курсу. Дівчина розповідає: «Раніше навіть не замислювалася, навіщо працювати офіційно. Не розрізняла, які підводні камені приховують офіційні чи неофіційні трудові відносини. Зараз розумію: є певні переваги легального працевлаштування. Можливо, ними не вдається скористатися одразу, проте маю відчуття, що все роблю правильно, дотримуюся певних правил».
Трудовий VS цивільно-правовий договори: у чому різниця
Два схожі, але водночас принципово відмінні документи. Із дитинства нам повторюють: маєш знати свої обов’язки та права. Кожен громадянин дійсно повинен володіти інформацією. Особливо – знати різницю між трудовим та цивільно-правовим договором. Так, трудовий договір скріплює офіційними відносинами працівника як фізичну особу й роботодавця як ФОПа, юридичного чи фізичного представника. Їхні дії визначені Кодексом законів про працю України, натомість цивільно-правовий договір регулюється відповідно до цивільного кодексу. Роботодавець, який укладає трудовий договір, має попереджати завчасно про звільнення, надавати вихідні та відпустки. Цивільно-правовим договором це не передбачено, як і запису в трудовій книжці. Щодо фінансів, отримаєте фіксовану винагороду, а не зарплату. Також роботу доведеться виконувати до встановленого терміну. За трудовим договором термін виконання може бути безстроковим, а умови узгоджуються з посадовими обов’язками. Що ж стосується цивільно-правового договору, то його виконавець робить те, що каже замовник.
Інформація – наша зброя. Розуміння того, навіщо працюєш легально, а не ховаєшся в тіні, – дарує відчуття впевненості. Молодь відповідальна за зміни в країні, тому має усвідомлювати наслідки своїх дій. То чому б не працювати у своє задоволення в межах закону?
Аліса Остолош, студентка 4 курсу відділення журналістики
