«Знову нічого не встигаю», «Чому в добі лише 24 години?», «А коли ж відпочивати?!»... Напевно, і вам знайомі такі фрази. А серед студентів вони поширені й поготів! Однією з причин цих думок є неправильне планування часу й невміння розставляти пріоритети. Це особливо актуально під час підготовки до екзаменів. То як же правильно спланувати час, щоб залишатися в тонусі й водночас достатньо відпочивати? Пропоную кілька цікавих технік, які допомагають зробити день продуктивнішим, а життя студента – простішим.

Отже, насамперед раджу скористатися методом «90 на 30». В чому його суть? Все дуже просто: півтори години працюєш, а пів години – відпочиваєш. Найбільш ефективно спершу виконати складні завдання, поступово йдучи до легших. Таким чином, точно розподіляється як час на навчання, так і на відпочинок.

Наступним, хоч як, може, комусь дивно, є план. Так, звичайнісінький план. Допомагає техніка «1-3-5». Тобто за день потрібно виконати 1 велику справу, 3 середні й 5 маленьких. У такий спосіб немає обмежень у часі і при тому вдається як відпочити, так і попрацювати.

Не менш цікавим способом є планери. Приваблює те, що на ринку представлена незліченна кількість варіацій, різних форматів! Паперові, електронні, у вигляді блокнотів... А є варіант зробити власний. Так можна вбити двох зайців: по-перше, розвивається фантазія при оформленні; по-друге, активізується права півкуля мозку, що відповідає за творчість. По-третє, через деякий час розумієш, наскільки простіше жити.

Важливо пам’ятати: хай якими ефективними є ці методи, потрібно також працювати над собою. Особливо важливо навчитися долати лінощі, адже вони, як відомо, і є основними вбивцями дорогоцінного часу.

Я вирішила дізнатися і в студентів УжНУ про навички тайм-менеджменту, розпитавши, чи вміють вони організовувати свій час ефективно та які методи використовують.

Катерина Дичка, студентка ІІ курсу інженерно-технічного факультету розповідає:

– Я працюю переважно у вихідні й деколи після пар (продаю каву і чай), вчитися можу й на роботі, коли клієнтів немає. Але зазвичай не доводиться, бо великого навантаження немає, намагаюся робити всі завдання завчасно. Тобто, якщо нам задали практичну роботу з терміном – місяць, я почну її робити за 3 тижні до здачі, кожен день поволі. Так у мене ніколи не буває проблем із навчанням, тож встигаю і працювати, і бути заступником голови профкому факультету, і старостою групи, – таке відчуття, ніби хвалюся, хоч це не так. Свій метод рекомендую всім, бо він реально працює: скільки б не лишалося часу до дедлайну, треба потрошки розбиратися в усьому з самого початку, а не робити все в останній день. Так вистачатиме часу на те, чого бажаєш.

Також досвідом поділився Назар Петришин, студент третьокурсник юридичного факультету:

– З початку дистанційного навчання постало питання ефективного тайм-менеджменту для організації навчання. Проте в мене з цим були неабиякі труднощі, як, мабуть, у всіх під час весняного карантину в 2020 р. Ані ми, студенти, ані університет не були готовими до таких кардинальних змін в організації наших щоденних навчальних буднів, коли для нас була відкрита нова реальність – онлайн-формат. Але сьогодні, вже на третьому курсі навчання на юридичному факультеті, усвідомлюю, що ефективність засвоєння матеріалу залежить не лише від теорії з лекцій, а й у послідовного засвоєння інформації  з різних джерел у формі самонавчання. На мою думку, дистанційне навчання, а також друга зміна відкривають широкі можливості для реалізації та організації свого робочого часу, а також дозвілля. Я – «сова», чим, напевно, пояснюється те, чому все складається так гарно. Якщо серйозно, планування дня з навчанням у другу зміну набирає трохи іншого забарвлення: тобі доводиться змінювати звичний стан справ. Тут дуже доречний вислів «з ніг на голову», адже це може стосуватися будь-чого. Наприклад, читання улюбленої книги, яке раніше відбувалось за вечерею, тепер – щодня за смачною кавою та сніданком.

Коли ти студент і маєш роботу, це, звісно, добре, проте як поєднати її з навчанням? Вихід є: робота – вранці, навчання – по обіді. Звичайно, в ідеалі, коли робота теж дистанційно, але якщо так не виходить, то, як кажуть учені, вранішні справи вдаються значно краще. Як же бути з хобі та дозвіллям? Погоджуся, що в такому темпі сил на дозвілля ввечері бракуватиме, а тому, як на мене, не може бути нічого кращого за добрий сон! А після нього – хоч на край світу.

Головне, що хочу побажати кожному, – це розуміти, чого ти хочеш від життя, яких цілей досягти. До конкретної мети потрібно йти наполегливо, деколи навіть підганяючи самого себе. Ось для чого нам потрібен тайм-менеджмент!

Цьогорічним першокурсникам довелося оперативно опановувати основи тайм-менеджменту, оскільки з вересня в них почалося нове життя, насичене навчанням: спочатку офлайн, а потім – в онлайн-форматі. Максим Пушкар, студент 1-го курсу відділення журналістики філологічного факультету, розповів про свої навички організації часу для навчання, підробітку й дозвілля:

– Звичайно, дуже важко поєднувати роботу і навчання, особисті справи, але в цьому мені дуже сильно допомагає тайм-менеджмент. Я знаю, що дехто використовує його за принципом докладного планування, але в мене дуже багато справ, які потребують швидкого виконання, тому оптимальнішим варіантом є планування кожного завдання окремо, майже похвилинно. Просто я зважую свої сили, час і розраховую, що потрібно зробити, – таким чином не перевантажуюся.

Також не ганяюся за якимись показниками, що потрібно все-все встигати, робити у визначений термін. Звичайно, життя таке, що завжди щось може піти не за планом. Якщо таке трапляється, просто переношу на наступний день справу, яку не встигаю зробити. Знову ж таки, якщо це можливо.

У тайм-менеджменті багато позитивного, бо він допомагає врегулювати своє життя, навчитися самоорганізації. Я розплановую кожну вільну хвилину, навіть перерви між парами. І тоді є певна справа, можливо, декілька, які повинен виконати за ці 20–30 хвилин. Якби не тайм-менеджмент, я, певно, просто би лежав і дивився в монітор, а так розумію, що і в який час маю зробити.

Також дуже важлива мотивація. Якщо просто розпишеш усі справи та закинеш телефон чи аркуш паперу, де все написано, то тайм-менеджмент не допоможе. Потрібно розуміти, що робиш і для чого. Відповідь на питання «для чого?» допомагає у виконанні будь-якої справи. Тому я би виніс мотивацію на перше місце, а біля неї прописав би тайм-менеджмент як один із допоміжних засобів реалізації того, до чого прагнеш.

Тож бачимо, що планування часу допомагає не лише стати організованішим, а й уміти виділяти час на відпочинок, який потрібен для того, аби навчатися й працювати ще ефективніше.

Марія Ключак, студентка відділення журналістики