25 лютого, в день народження Шевченка за старим стилем, на філологічному факультеті УжНУ відбулася міжнародна наукова конференція «Тарас Шевченко – володар в царстві духа».
На початку пленарного засідання всі присутні вшанували героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання.
Конференція об’єднала науковців із різних куточків України (Дрогобича, Луцька, Києва, Полтави, Запоріжжя, Луганська) і закордону. Загалом у конференції зголосилося взяти участь 129 науковців. На жаль, не всі змогли приїхати через ситуацію в країні. Серед присутніх були, зокрема, М.Мушинка, Ю.Бача, В.Юричкова (всі троє – з Пряшівщини), М. Васьків, Н.Павлюк, Н.Ребрик, С.Федака та багато інших науковців.
З вітальним словом виступили завідувач кафедри української літератури, професор Валентина Барчан та гості – проректор УжНУ з наукової роботи, професор Юліан Височанський, генеральний консул Словаччини в Ужгороді Янка Бур’янова та голова Закарпатської організації Національної спілки письменників України Василь Густі.
Професор, академік НАН України Микола Мушинка (Словаччина) має одну з найбільших колекцій шевченкіани у світі – понад 300 книжок. На конференцію приїхав з раритетними виданнями. Продемонстрував, зокрема, «Чигиринський Кобзар» 1860 року, який вийшов ще за життя автора, празьке безцензурне видання «Кобзаря» 1876 року, женевські видання «Кобзаря», які зініціював Драгоманов (одне з таких було розміром із сірникову коробку). Академік каже, що саме ці видання контрабандою були завезені в Україну і швидко тут поширилися. Крім цього, Микола Мушинка виступив із доповіддю «Тарас Шевченко в Чехії та Словаччині».
З критичними думками виступив професор Юрій Бача (Пряшів, Словаччина). Він стверджує, що до сьогодні ми не виконали «Заповіту» Шевченка. Обурювався, що нема адекватного розуміння постаті Шевченка, тому й нема відповідного пошанування.
З цікавою доповіддю про історію України у творчості Шевченка на пленарному засіданні виступив також професор УжНУ Сергій Федака.
Микола Васьків (Київ) поділився проблемами, з якими стикаються науковці. Зокрема, наголосив на недоступності багатьох праць для науковців, тим паче для студентів. Розповів і про власні враження від поїздки в рідне село Кобзаря: «Вважають, що Шевченко народився в бідній сім’ї кріпаків, а родинна садиба охоплює територію майже з гектар». Виступив науковець із доповіддю «Відтворення опозиції Шевченко/Куліш в українській романістиці 1920-30-х років».
Професор Валентина Барчан вважає, що конференція має вербалізувати всі цінності, які заповідав Шевченко, а вони вже естафетою підуть і в Україну, і в Європу, бо «дух Шевченка живе серед народу, в наших серцях. Дух Шевченка пробуджує, кличе і зобов’язує».
Студентка українського відділення Марина Дранчак твердить, що Шевченка для себе відкриває постійно, коли читає його твори чи дізнається про цікаві факти, ознайомлюється з інтерпретаціями його творчості: «Творчість Кобзаря можна порівняти з Біблією, бо вона так само дає багато відповідей на життєві чи філософські питання. Вона актуальна завжди».
До наукового форуму на філологічному Наукова бібліотека УжНУ влаштувала тематичну виставку, присвячену життю і творчості Великого Кобзаря.
У зв’язку з подіями в країні урочистий концерт скасували. Пісні на слова Шевченка виконала тільки університетська капела «Боян». Студенти також поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку в Ужгороді.
