Дослідження закарпатського науковця уміщене в третьому розділі монографії. Воно охоплює 26 сторінок і присвячено питанню забезпечення інформаційних потреб ромської громади на Закарпатті. Юрій Бідзіля аналізує наукові публікації, статті в періодиці, матеріали інформаційних ресурсів, які стосуються тематики ромських медіа, а також суспільно-політичне середовище, у якому діють такі ЗМІ. Зауважує, зокрема, що до ромської проблематики сьогодні дотична ціла низка соціальних та економічних проблем, які характерні як для держави загалом, так і для Закарпаття.
Науковець вважає, що проблеми міжкультурної комунікації ромів з іншими етносами досліджуються слабко й мають два типи крайнощів: романтизацію способу життя та сприйняття цієї спільноти як людей, пов’язаних зі злочинством, волоцюзтвом тощо. Ромський сегмент в інформаційному полі має свої особливості, зумовлені соціальними факторами та специфікою комунікації як із представниками інших національностей, так і всередині своєї спільноти. Це зумовлено традицією збереження кастовості серед ромського населення. Сьогодні лише обласне культурно-просвітнє товариство «Романі Яг» має свій регулярний друкований орган. Натомість в історичній перспективі початком ромських ЗМІ є поява у 1927 році друкованого журналу «Романі зоря» («Ромський світанок»), який за три роки змінив «Нейво дром» («Ромський шлях»).
У незалежній Україні ніша ромських ЗМІ тривалий час була незаповнена. Юрій Бідзіля вважає, що причин цього досить багато, зокрема низький рівень освіти, брак фахівців, які би добре знали інформаційні потреби та етнопсихологію ромської спільноти, володіли мовою. Значної уваги закарпатський науковець надає газеті «Романі Яг» («Ромське вогнище»), яка виходить з 1999 року. Згадує також про інформаційний вісник «Ром Сом» («Ромське слово»), кілька чисел якого вийшло друком у 2000 році, а також оглядає телевізійну програму «Ромське життя» на обласному телебаченні.
У підсумковій частині висновкує, що ромські медіа відіграють важливу роль як у процесі культурно-національного відродження етносу, так і в питанні подолання ним соціального аутсайдерства. Значну загрозу міжкультурній комунікації науковець убачає у разі зникнення єдиного друкованого органу – «Романі Яг». Такі процеси, безумовно, вплинуть на інформованість цього етносу, а відтак і на освітній рівень, залучення ромів до суспільно-політичних процесів.
Дослідження про ромські медіа на Закарпатті виконане Юрієм Бідзілею у контексті його наукових зацікавлень, серед яких історія української журналістики, особливості розвитку сучасних медіа у транскордонних умовах, преса національних меншин. Варто зазначити, що в 2016 році науковець захистив докторську дисертацію «Періодика як засіб етноідентифікації у мультикультурному інформаційно-комунікативному середовищі (на матеріалі преси Закарпаття та україномовної періодики суміжних держав)».
