10–12 вересня кафедра журналістики Ужгородського університету влаштувала ІІІ Міжнародну наукову конференцію «Українські медіа в європейському інформаційно-комунікаційному просторі: історія, стан, перспективи».

Пленарне засідання зверненням до присутніх відкрила деканеса філологічного факультету Галина Шумицька: «Ми разом творимо інформаційний, науковий, навчальний простори. Завдяки щоденній невтомній праці викладачів кафедри журналістики лише останнім часом видано дві монографії. А ще наставники разом зі студентами реалізують два міжнародні проекти. Вітаю учасників конференції, зокрема гостей, які приїхали до нас, і бажаю плідної роботи».

Відтак із доповіддю, присвяченою 65-річчю української редакції радіо «Свобода», виступив докторант Університету Короля Данила (Івано-Франківськ) Іван Ципердюк. Радіо «Свобода» із початку існування проголошувало: жодна залізна завіса не розділить українців, та повідомляло правду про життя співвітчизників у СРСР. Редакція виконувала огляди преси регіональних і загальнонаціональних газет, знаходила відмінність у цифрах, викриваючи брехню. Як відзначив І.Ципердюк, заслугою названого ЗМІ також є те, що воно поширювало «самвидав» шістдесятників.

«Радіо “Свобода» — рупор цілого покоління в’язнів сумління. А ще це медіа активно висвітлювало історичні для України події: чи не першим повідомило про аварію на Чорнобильській АЕС, касетний скандал. Подавало об’єктивну інформацію з місця подій під час Помаранчевої революції, Євромайдану, нині інформує про окупований Крим та війну на Донбасі. Позиція редакції незмінна — послідовно протистояти радянсько-російській пропаганді, боротися із фейками», — зауважив І.Ципердюк.

Далі слово мала аспірантка УжНУ, викладачка кафедри журналістики Наталія Толочко, яка повідомила про особливості телепрограм для нацменшин на Закарпатті. Зокрема, ішлося про історію розвитку відповідних передач у краї. У різні часи закарпатське телебачення пропонувало програми угорською, молдавською, румунською, словацькою, ромською, німецькою, російською мовами. В останні роки, зазначає дослідниця, є тенденція до зменшення кількості медіапродуктів для національних спільнот. Воднораз Н.Толочко зауважила: програми так званою русинською мовою становлять загрозу для національної безпеки України через меседжі, які в них поширюють, тому вихід таких передач варто зупинити.

Тему продовжив завідувач кафедри журналістики професор Юрій Бідзіля, інформувавши про толерантність та інтолерантність в медіа. Проблема інтолерантності в Україні набула розвитку наприкінці 1990-х — початку 2000-х. Журналісти як професійні мовці та авторитети в суспільстві впливають на рівень толерантності. А отже, засобам масової інформації слід уникати проявів етнофобії, ксенофобії, расової чи будь-якої іншої дискримінації, не прищеплювати негативних стереотипів. Над відповідною тематикою працювали представники кафедри журналістики УжНУ. Результатом роботи стала монографія «Закарпатські медіа крізь призму етнотолерантності», яку незабаром презентують широкому загалові на Форумі видавців у Львові.

Наприкінці пленарного засідання доцент кафедри журналістики Володимир Тарасюк зазначив, що молоді журналісти повинні брати до уваги праці наставників, бути толерантними й працювати, дотримуючись медіастандартів. Роботу конференції продовжили в секціях.

Ольга Брайлян,
фото Віталія Завадяка та Вікторії Кенідри, Медіацентр УжНУ