За словами Володимира Тарасюка, доцента кафедри журналістики, який супроводжував команду й був членом журі за напрямом «Журналістика та інформація», боротьба точилася запекла, адже участь в олімпіаді брало близько 170 студентів із 31 навчального закладу України, де готують журналістів. Складною виявилася й тема творчої роботи — про концерн «Укрросметал», який спеціалізується на виробництві компресорного й енергетичного обладнання, також у полі його діяльності – будівництво, деревообробка, вантажні перевезення тощо. До того ж оцінювало роботи журі з майже півтора десятка викладачів із різних куточків України. Нелегким випробуванням стали й тестові завдання.

«Я особливо вдячний нашим студенткам, які не знітилися перед труднощами, серйозно попрацювали (дехто ще й не оговтавшись від застуди), – і в підсумку привезли до рідного УжНУ третє, два п’яті і шосте місця. Такий рівновисокий командний результат із журналістики – один із найкращих з-поміж усіх представлених вишів, – підкреслює Володимир Юрійович. – Хотів би також подякувати колегам кафедри, які допомагали готуватися до олімпіади, ректорату Ужгородського національного університету, що знайшов можливість відрядити нашу делегацію до Сум, і, власне, в особі професора Олени Ткаченко – самим організаторам, котрі докладали зусиль, щоб добре зустріти гостей і гідно провести захід».

Отже, наші студентки мають такі результати: Марія Рибченко – ІІІ місце у ІІ етапі Всеукраїнської студентської олімпіади за напрямом «Журналістика та інформація» зі спеціальності «Журналістика», Ірина Ващук та Наталія Каралкіна – V місце в цій же номінації, Ірина Крупко – VI. Олеся Балог, Катерина Брижань та Марія Корпош нагороджені сертифікатами учасників Всеукраїнської олімпіади з журналістики 2011 року. Таким чином, у нас сім перемог на сімох учасниць, насправді ж – одна на всіх!

Дорогі наші олімпійці! Ми пишаємося вами! Ви – найкращі!

Висловлюємо вдячність також керівництву університету, зокрема проректорові Олександрові Сливці, за надану змогу відрядити таку потужну команду до Сум.

Пропонуємо Вашій увазі коментарі учасниць олімпіади, в яких вони поділилися своїми враженнями від поїздки:

«У Суми на змагання з журналістики я потрапила втретє, тож можу вважати себе своєрідним ветераном. Місто вже вивчила, та й знайомі обличчя зустріла. Тести, як і щороку, були складні, однак найекстремальнішим тепер виявилося творче завдання – за дві години написати статтю про концерн «Укрросметал». На прес-конференції поважний дядько з цього підприємства годину розповідав нам про котли й турбіни. Смішно згадувати, як десятки дівчат намагалися бодай щось зрозуміти в складній технічній термінології, аби нічого не переплутати в матеріалі. Справді, журналіст має вміти писати про все :)» (Марія Рибченко, IV курс).

«Ця олімпіада асоціюється в мене з холодом: місто зустріло морозом і сірістю, там ще зима... Та це так, асоціації, насправді ж самі змагання виявилися вельми гарячими, а особисто для мене ще й дуже цікавими, бо ж була нагода подивитися на кращих із кращих. Олімпіада запам’ятається, напевне, найбільше творчим конкурсом. Адже мали нагоду повчитися писати матеріали на, так би мовити, незвичні для дівчат теми.

Загалом було дуже добре. Добре з тими людьми, які їхали з УжНУ на олімпіаду, добре від розуміння того, що відстоюємо саме НАШЕ відділення журналістики, ба навіть добре від того, що конкуренція була аж гаряча, хоч у Сумах ще тільки починається весна…» (Ірина Крупко, ІІІ курс).

«Повернувшись із олімпіади в Сумах, я, як і багато хто з її учасників, повірила в себе сильніше. Після створення рекламно-інформаційної кампанії концерну, що випускає компресорне й енергетичне обладнання, після спілкування з деякими колегами, які (принаймні в мене склалося таке враження) дещо знали й наперед із умов і завдань конкурсів, після оприлюднення результатів я усвідомила, ЩО дістала від участі в цьому змаганні. Оте набуте не можу виміряти в балах і піднести до якогось призового місця. Я перевірила, на що здатна, стала на крок ближче до свого прагнення, зуміла знайти тих, хто близький мені по духу, побачила кардинально іншу культуру, здобула досвід. А це – куди важливіше, аніж місце в турнірний таблиці» (Катя Брижань, ІІ курс).

«З позитиву від перебування в Сумах назву вдосконалення моральної стійкості в непередбачуваних обставинах. Недарма кажуть: «Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими». Тому й запам’яталися найбільше саме стресові ситуації. Було обмаль часу на творче завдання. Та це змусило критичніше поставитися до виконаної роботи, оцінити власні можливості й уміння «піймати» бодай кілька секунд перед закінченням контрольної хвилини. Попередня підготовка до олімпіади спонукала мене до глибшого осягнення навчального матеріалу, хоч тепер упевнено можу стверджувати: хороший результат визначає не кількість прочитаних книг, а загальна ерудиція, вміння шукати й знаходити цікаве в журналістиці як навчальній дисципліні та способі сприйняття навколишнього світу» (Наталія Каралкіна, ІІ курс).