Студенти-випускники проявили свої здібності в написанні журналістикознавчих розвідок на належному рівні й гідно представили результати своїх досліджень. Теми проектів стосувалися різноманітних проблем з історії журналістики, масових комунікацій, мови ЗМІ, теорії та методики журналістської творчості, фото- й інтернет-журналістики, публіцистики, реклами та піару тощо.

Яскравим і доволі дискусійним став захист Галини Риган, яка досліджувала проблеми творення іміджу України у закордонних виданнях. «Так виходить, що кожного навчального року обираю собі нову тему дослідження. Цього разу з'ясовувала, яким є образ України у зарубіжній пресі.

Думаю, обґрунтовувати актуальність такого проекту зайво, оскільки формування іміджу будь-якої країни завжди має бути серед головних питань. Я дуже задоволена співпрацею зі своїм науковим керівником – доцентом Олесею Барчан, яка в ході роботи вміло зауважувала на неточностях, спонукала щоразу допрацьовувати щось нове. Шкода, що це моє останнє в стінах УжНУ дослідження, хоча при можливості я продовжу роботу саме над цією темою», – розповіла Галина.

Цього року студенти представили й цікаві творчі роботи, які виявилися цілком оригінальними. Так, Ярміла Гармасій виконала дипломну роботу на тему «Публіцистика Василя Вароді. Вибрані твори», результатом якої стала видана книга під назвою «…І кричиш, і я теж із тобою кричу…» – у ній вибрані журналістські праці закарпатського публіциста і журналіста Василя Вароді.

Дівчина поділилася, як виник творчий задум, якою є структура книги і як тривала робота: «Творчий задум виник минулого року. Над цією темою працюю не перший рік, тому й вирішили з науковим керівником – Віталієм Завадяком, викладачем кафедри журналістики – видати книгу матеріалів Василя Вароді.

Закарпатці знають Василя Вароді передусім як талановитого поета, а от як публіциста його розкриває це видання. Книга має три розділи, в кожному з яких відібрано журналістські матеріали, що були надруковані на сторінках обласних видань «Молодь Закарпаття» (1966–1972 рр.), «Карпатська Україна» (1992–1993 рр.) та «Орбіта-Логос» (1997–1998 рр.). Робота над виданням тривала 5 місяців. За цей період було передруковано з газет близько 40 матеріалів, складено бібліографічний покажчик виявлених публікацій автора, навіть тих, які не увійшли до книги, потім було написання передмови та збір фотоматеріалів. Результатом задоволена».

Вероніка Мороз, теж підопічна Віталія Завадяка, попрацювала над творчою роботою «Чорно-білий Ужгород», створивши цінний журналістський продукт – фотокнигу. «Цей дипломний проект дуже важливий для мене, адже я мала змогу показати своє, можливо, трохи суб’єктивне бачення теми. А ще я повернулась до своїх «витоків»: у шкільні роки займалася фотографією, і саме чорно-білою. Знімала на плівку, проявляла її, друкувала світлини.

Працювати над темою було надзвичайно цікаво, захопливо. Процес фотографування став таким собі фотополюванням на вдалий кадр. Особливо подобалося знімкувати людей, зокрема дітей, адже обличчя найкраще передають настрої, емоції, особливо в монохромних світлинах. Сподіваюся, що ті, хто матиме змогу побачити цю книгу, вловлять сенс, який я прагнула в неї вкласти, й матимуть естетичне задоволення від перегляду», – поділилася враженнями Вероніка.

А Василь Третяк під керівництвом викладача Василя Путрашика працював над оптимізацією й адаптивним дизайном сайту відділення журналістики УжНУ, якому в листопаді виповнилося вже 5 років. Про задум та роботу загалом теж поділився з нами: «Тему дипломної роботи задумав давно. Так склалося, що із самого початку навчання на відділенні журналістики більше цікавився новітніми засобами медіа. Коли був на 2–3 курсах, то сайт відділення жив дуже активно: ми працювали над його наповненням міні-редакціями, пробували запускати онлайн-радіо... Тоді робота просто кипіла:)

Потім поступово інтерес до цього ресурсу став знижуватися: можливо, далося взнаки те, що в інформаційному просторі Закарпаття з'явилося чимало нових порталів, і наш на їхньому тлі виглядав дещо застарілим. Тому, коли постало питання про вибір теми дипломного проекту, вирішив, що варто дати нашому сайту нове дихання. Цю ідею підтримав мій науковий керівник, який є розробником сайту відділення журналістики, тепер – головним редактором Медіацентру УжНУ, Василь Путрашик. Робота не з легких: довелося докласти чимало зусиль, аби змінити стару версію на сучасну. Зараз він оптимізований для пошуковиків, має новий адаптивний дизайн. Ресурс відкритий тільки два дні, а ми почули вже чимало схвальних відгуків! Сподіваюся, тепер сайт відділення журналістики знову буде повноцінною мультимедійною платформою для навчання наших студентів. Принаймні ми для цього зробили, що змогли. Хоч працювати завжди є над чим».

Успішно захистили свої проекти й інші випускники відділення журналістики. Члени комісії дали схвальні відгуки й побажали успіхів у майбутній діяльності.

Щиро вітаємо випускників з успішним завершенням навчання та бажаємо усіляких досягнень в обраній професії!