Михайло Коштура навчається на другому курсі відділення журналістики УжНУ. Юнак народився в Ужгороді і тут вирішив продовжити своє навчання. Михайло - творча натура, народився в сім’ї відеооператора та фотографа. Родинне коріння дало про себе знати: хлопець захопився світлиною та відео. Інколи Михайло називає себе «гібридом», бо намагається поєднати таланти як батька, так і матері.

-         Коли ти захопився фотографуванням і створенням відео? 

-         Ну, варто розпочати з того, що з самого дитинства я бачив камеру, адже мої батьки справжні генії в цій справі. Я часто ловив на собі погляд мами через фотоапарат. З дитинства я бачив прекрасне у всьому, та зйомкою захопився тільки у 2014 році. Цього ж року відзняв перше відео для свого каналу, який продовжую вести й сьогодні. Я поширюю  україномовний контент на просторах ютубу та в інших соцмережах.  А щодо фотографії, то нею я  зайнявся 2016 року. Декілька років відвідував гурток, де навчався основних правил та «законів» фотомистецтва.

-         Фото і відео - це тільки захоплення чи й можливість заробітку?

-         Фотографією та відеозйомкою я займаюся тільки  для себе, адже це приносить мені велике задоволення.  Прагну розвивати в собі креативні погляди. Також не менш важливим є те, що моє хобі приносить мені заробіток.  Другий рік поспіль я фотографую початкові, випускні класи у школах. Чую у свій бік приємні та похвальні коментарі.

-         Чому саме журналістика, у чому бачиш перспективи?

-         Журналістику обрав тому, що це найближчий напрямок до того, що я люблю. Хоч і були сумніви щодо вступу: вагався між кінорежисурою та журналістикою, адже в журналістиці бачу себе за камерою, а не перед нею. Сподіваюсь, що навчання, викладачі допоможуть мені змінити мої погляди.       

-         Особисто я вважаю, що таке поєднання професій цікаве та корисне, адже якісні фото до матеріалів вітаються. Яка в тебе думка з приводу цього?

-         Звісно, що корисне. Адже професійне фото завжди може доповнити хороший матеріал. Я часто дивлюся різні курси з фотографії та відкриваю для себе щось нове. Окрім фото та відео, також почав займатися 3D-моделюванням. Також варто зауважити, що я мав можливість практикуватися в обласній державній адміністрації як журналіст, а також як фотограф й оператор.  Цей досвід для мене цінний, бо мої роботи всім подобались.

-         Яким бачиш своє майбутнє? Чи не шкодуєш, що вступив на журналістику?

-         Сподіваюсь, що після закінчення університету я вийду на новий рівень з фотографії, відеомонтажу та постпродакшену. Зможу оформити  власну фотостудію, знайти команду однодумців.  І так, я ні на хвилину не шкодую про те, що обрав саме журналістику, бо тут я маю можливість реалізувати свої таланти і розвиватися. Чи буду я журналістом, покаже час, але я буду старатись.

Алла Ревай, студентка відділення журналістики