7 березня в Науковій бібліотеці Ужгородського національного університету відкрили виставку до 175-ї річниці від дня народження Томаша Гарріга Масарика – першого президента Чехословаччини, філософа, політичного і державного діяча. Презентували понад 200 книг, періодичних видань, брошур, частина з яких тривалий час зберігалася в спеціальному фонді, недоступному для відвідувачів.
Як відомо, з 1919 року до 1938 року Закарпаття, під назвою Підкарпатська Русь, входило до складу Чехословацької республіки, тому Т. Масарик є непересічною постаттю для нашого краю. Його іменем названі будівлі, міст, сквер, є мініскульптурка в центральній частині міста.
На відкритті виставки обговорили те, як Томаш Масарик сприяв покращенню життя, освіти та культури у нашому краї, за період своєї каденції (1918–1935 рр.). Запросили студентів, викладачів різних факультетів, зокрема відділення журналістики, та науковців, що досліджують постать Т. Масарика, його внесок у розвиток культури, освіти.
Виставку відкрила директорка Наукової бібліотеки УжНУ Марія Медведь, а модерувала її заступниця – Вікторія Воробець.
Вітання з Чехії присутнім передала другий секретар з гуманітарного співробітництва і зв’язків з українською діаспорою, прес-аташе Посольства України в Чеській Республіці, випускниця філологічного факультету Надія Мальована.
Про непересічну особистість Томаша Масарика розповіла Любов Павлишин – кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії Угорщини та Європейської інтеграції УжНУ, координаторка ужгородського представництва Чеського центру Київ при Посольстві Чеської Республіки в Україні.
«Томаш Масарик, можливо, і сам не міг уявити, що колись йому доведеться очолити першу демократію в Центральній Європі. Закарпаття відчуває вайб його часів і сьогодні, адже у спадок нам залишилася архітектура, культура. Цей видатний діяч заслуговує, щоб про нього говорили, досліджували спадщину та пам’ятали. Чудово, що у нас, особливо у молоді, є така можливість», – підсумувала історикиня.
З ініціативи Чеського центру реалізований проєкт «Чеський спадок в Ужгороді», що в інтерактивній формі розповідає про історичні об’єкти 20-30-х рр. ХХ ст., показує місцезнаходження пам’яток та заохочує досліджувати Ужгород. Пані Любов запропонувала аудиторії пригадати будівлі, які залишилися з часів Томаша Масарика, носять його ім’я, а найактивнішим студентам, що правильно назвали будівлі, подарувала листівки.
Старший викладач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Сергій Ганус виступив із доповіддю «Освітня емансипація Підкарпатської Русі за Першої Чехословацької республіки». Зокрема, підкрелив досягнення освітніх реформ на Закарпатті часів Масарика, що виявилися ефективними для краю.
«Демократична держава потребувала демократично організованого громадянського виховання. Підручники, просякнуті духом мадяризації, терміново замінили підручниками, що використовувалися в навчальному процесі на Галичині. Рішення приймали надзвичайно швидко. Нові підручники були добре адаптовані для дитячої психології, що заохочувало до навчання. Шкільна освіта була обов’язковою, контролювалася владою. Бідні сім’ї отримували матеріальну підтримку. Молодих людей після закінчення школи спонукали до розвитку. Те, як раціонально і швидко реформували освіту, – сьогодні просто вражає», – розповів Сергій Олексійович.
На думку С. Гануса, Масарик усвідомлював важливість українського питання і формував «дух демократії». Як відомо, в Чехословаччині декларували право на розвиток національних спільнот. Наприклад, саме за правління першого президента Чехословаччини з’явилися ромські школи. Освітній процес забезпечували зрозумілою для народу мовою. Після закінчення початкової школи учні мали базові комунікативні навички, готувалися до вступу до городенської школи, ЗВО.
Наприкінці заходу Марія Чорній, завідувачка відділу краєзнавчої літератури «Карпатика», показала присутнім видання часів Масарика, в яких є згадки про державного діяча – «Українське слово», «Руська нива» та «Пчілка».
«Зараз ці газети і книги доступні відвідувачам, а раніше побачити їх можна було тільки за спеціальним дозволом. Що є справді дивовижним – цій літературі понад 100 років і ми можемо пишатися тим, що вона зберігається в нашій бібліотеці. На виставці ми прагнули представити чехословацького президента як багатосторонню особистість: політика, вчителя, сім’янина. За життя він приділяв багато уваги родині, вихованню. На стелажах продемонстровані часописи 20-30 років ХХ ст. – періоду розквіту шкільництва, архітектури, науки Підкарпатської Русі у складі Чехословацької республіки», – зазначила Марія Іванівна.
Окрім науковців і бібліотекарів, в урочистому відкритті виставки взяв участь першокурсник інженерно-технічного факультету Арсен Сеневич, що виступив із презентацією «Модернізм часів Масарика».
Також присутніх вітала лекторка кафедри словацької філології, професорка Яна Кесселова, яка пригадала улюблені об'єкти в Ужгороді, названі іменем Масарика, та подякувала за увагу до його особистості, збереження історії.
Виставка до 175-річчя Т. Масарика доступна для всіх охочих у відділі «Карпатика» Наукової бібліотеки УжНУ.
Вважаємо за необхідне шанувати і вивчати минуле нашого краю, а також пам’ятати про видатних діячів, які зробили внесок у розвиток Закарпаття. Адже хто не знає історії – не має майбутнього!
Текст – Маріанна Чайбинець, Сергій Чернишов
Фото – Тетяна Тарасюк, студенти 3 курсу, ОП «Міжнародна журналістика»
