Зародилася така народна традиція давно, проте підтримується й донині. Кажуть, саме на Андрія та під Новий рік зв'язок з потойбіччям особливо тісний, тому можна дізнатися про своє майбутнє. Студенти-журналісти вирішили це перевірити. Хоча й ворожили у саме свято...

У куточку відпочинку панували магія й чари… Його сучасний інтер`єр за декілька хвилин перетворився нібито на кімнату старої української хати: лавки вкриті простирадлами, на столах простелені вишивані рушники, горіли свічки, лежали персні, квасоля, бублики…
Словом, атмосфера обіцяла: буде тут щось незвичайне… А так воно і було! Лише продзвенів дзвінок на перерву – почали сходитися студентки. І студенти теж.

За першим столом дізнавалися першу букву імені судженого, крапаючи воском з палаючої свічки у воду. Трохи лівіше дівчата захоплено слухали, коли ж нарешті вийдуть заміж: перстень нанизувався на нитку і бив-бив-бив по склянці.  З таким самим нетерпінням спостерігали за «ворожкою», котра з допомогою знову ж таки свічки пророкувала, чи збудеться загадане. За третім столом свічечки відправлялися в далеке плавання... До якого берега припливе – там дівчина і оселиться: на клаптиках паперу – чоловічі імена, біля якого свічка зупиниться – так і буде звати судженого

Дівчата йшли від столів з різними виразами обличчя: і задоволені, бо почули те, що хотіли, і розчаровані, адже не розраховували на те, про що дізналися. Але сама ідея підтримування народних традицій на факультеті сподобалася. Можливо, не всім, проте багатьом. Організаторами цього чарівного дійства були студентки ІІ курсу відділення журналістики Світлана Лапига та Оксана Ажнюк, їм допомагали Марія Пилип, Марія Чаварга та Еліна Андрусь.

 

---