10 квітня у прес-клубі молодого журналіста «Медіаперспективи» відбувся конкурс під назвою «Есе про все». Всі охочі мали змогу презентувати свої творіння або ж просто прийти й послухати написані колегами-студентами есе.
Цьогоріч на розгляд журі було представлено сім робіт. Хоч у порівнянні з минулим роком учасників стало трішки менше, проте есе стали якіснішими, — зазначає ініціатор конкурсу доцент кафедри журналістики Володимир Тарасюк. Оцінювали роботи студентів безпосередньо їхні викладачі: Ю. М. Бідзіля, Г. В. Шумицька, В. Ю. Тарасюк, Я. Р. Зизич — та голова профкому студентів УжНУ Андріана Завадяк. Критеріями для визначення переможця були як стилістична грамотність есе, так і актуальність теми та оригінальний підхід до її висвітлення.
За результатами оцінювання перше місце журі заслужено присудило студентці другого курсу Світлані Лапизі. Її есе «Дві епохи», мабуть, не залишило байдужим нікого з присутніх.
Другим місцем відзначено есе «Як хвилина» Мирослави Турок — студентки першого курсу. В ньому авторка звертає увагу на те, що люди часто забувають про свою значущість, забувають цінувати життя. Також до трійки найкращих есеїстів увійшов студент другого курсу Роман Ялч. Написане ним есе під назвою «Хіба ми не сім’я? або Теорія шести рукостискань» надихнуло слухачів на жартівливу думку про те, що кожен з них може бути знайомим з будь-ким: зі своїм кумиром, чи з англійською королевою, чи з президентом будь-якої країни.
Також журі не оминули добрим словом й інших учасників конкурсу.
Артистизм та оригінальність у представленні роботи продемонструвала четвертокурсниця Марічка Черничко. Актуальну для сьогоденного суспільства тему байдужості та злоби висвітлила в своєму есе студентка другого курсу Христина Мигалина. 
Ідея унікальності кожної особистості знайшла відображення в роботі другокурсниці Марії Чаварги. Неабиякою емоційністю було збагачено й есе Наталії Криванич — студентки другого курсу.
Сподіватимемося, що в наступні роки до конкурсу «Есе про все» долучиться більше студентів, адже його існування залежить винятково від охочих приєднатися до кола есеїстів.
