У 2014 році російська федерація почала свою експансію в Україні. Війська вторглися в Крим, а пізніше - на Донеччину та Луганщину. Однією з причин швидкого успіху операцій називають провал в інформаційній політиці на цих територіях.
Переваги й недоліки інформаційного, інтелектуального спротиву й наступу за роки війни обговорили в рамках І Міжнародного конгресу координаційної платформи "ВзаємоДія", який відбувся 3 березня в Ужгородському національному університеті. Організувала масштабний захід громадська організація "Глобальна міжнародна платформа відновлення України "ВзаємоДія". Упродовж дня працювало 5 панелей, присвячених міжнародній співпраці, інституційним інструментам, координації, інформації, а також інвестиціям. Результатом конгресу стало підписання ужгородської декларації - "Єднання і ВзаємоДія задля перемоги і європейського майбутнього України".
Четверту панельну дискусію - про інформаційну політику, роль культурної дипломатії, значення державної мови для перемоги у війні - модерував доктор наук із соціальних комунікацій, професор УжНУ, декан філологічного факультету УжНУ Юрій Бідзіля. Спікерами цього блоку були: Аліада Мансурова - представниця благодійної організації "Благодійний фонд "До Перемоги", Ольга Обласова - представниця Громадської організації "Яскрава країна", Євген Соломін - завідувач кафедри журналістики УжНУ, Олександр Лабецький - голова Громадської Організації "Українська спілка активістів майдану "Нескорені", організатор двох Всеукраїнських волонтерських самітів та Тюнде Гнатик - представниця Берегівської районної Мальтійської служби допомоги.
Аліада Мансурова наголосила на мовному питанні в контексті війни. За національністю вона грузинка, але вже тридцять років живе в нашій державі та спілкується українською. Вважає, що в кожній країні люди мають право говорити рідною мовою, але на території сучасної України є значна частина російськомовного населення, яке не розуміє або не хоче усвідомити важливості єдиної державної мови. Аліада підтримує ідею про складання іспиту з української мови та вважає, що саме прогалини українців у цих сферах і дозволяють росіянам втручатися у внутрішньополітичні справи України.
Україна не підготувалася до інформаційних атак росії належним чином і, як наслідок - не змогла протистояти сепаратистським настроям. Про це під час конгресу говорив Євген Соломін, завідувач кафедри журналістики. Одразу після появи "зелених чоловічків" у Криму почали репресувати нелояльних журналістів і транслювати російську пропаганду замість українських програм. Під час спілкування з місцевими правоохоронцями Євген зрозумів, що вони чекають на вторгнення російських військ.
Пізніше така ситуація повторилася й на Луганщині, на малій батьківщині журналіста. Подальші події відомі українцям. Дуже швидко апетити збільшилися, і вже за вісім років окупанти вирішили захопити Україну повністю. Увесь цей час вони готувалися: транслювали свої медіа, а з ними й потрібні наративи, на підконтрольну Україні територію.
Українське керівництво було, а в деяких регіонах і досі є недостатньо рішучим щодо викорінення осередків російського культурного впливу в Україні. Таку думку озвучила Ольга Обласова, представниця ГО "Яскрава країна". Вона пригадала, як після захоплення Криму майже одразу почалися святкування дат, пов'язаних із діячами російської культури. Також розповіла про нечуваний інцидент у сучасній Полтаві: гранпрі на дитячому хореографічному конкурсі отримав колектив, що станцював "калинку-малинку".
Все ж, варто зазначити, що повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну значною мірою сприяло піднесенню національної свідомості українців. На жаль, ціна таких надбань величезна: загиблі люди, скалічені долі, зруйновані вщент регіони... Ми розуміємо, що війна, як на полі бою, так і в інформаційній сфері, ще далека від завершення. Незважаючи на все це, ми з упевненістю можемо сказати, що українське суспільство змінюється на краще. Головне - не чекати на змін, а ініціювати їх самостійно.
Дмитро Воробйов, Нікіта Лісовець, студенти кафедри журналістики УжНУ
Фото Данила Баника (оргкомітет конгресу)
