Косплей — це творчий процес, під час якого люди перевтілюються в персонажів за допомогою спеціально підібраного вбрання, макіяжу, перук та інших деталей. У такий спосіб виражають захоплення героями кіно, мультфільмів, книг, та демонструють свої творчі здібності. Це хобі приваблює багатьох, оскільки дозволяє не лише створювати яскраві образи, а й знаходити однодумців, брати участь у фестивалях, отримувати задоволення від процесу перевтілення. Розповідати про косплеєрів важливо і цікаво, адже це показує, як люди використовують свою уяву, творчість і вміння для створення унікальних образів. Такі приклади надихають інших на самовираження та допомагають краще зрозуміти сучасну культуру.
Ми поспілкувалися з Катериною Алексашенко, косплеєркою з Полтави, яка також займається створенням перук на замовлення. Вона розповіла про своє захоплення, джерела натхнення і труднощі, з якими стикаються косплеєри.
– Звідки ти дізналася про косплей та чим він тебе привабив?
– Мене цікавила тематика з дитинства, коли в інтернеті бачила косплеї на Вінкс, принцес Діснею, та мріяла так виглядати, але тоді ще не розуміла, що таке косплей. Я відвідувала різні гуртки, в підлітковому віці полюбила аніме і згодом дізналася більше про косплей, загорілася бажанням спробувати. В мене не було знайомих косплеєрів, я не бачила косплеєрів у житті, а знайшла своє хобі завдяки інтернету. Цей вид творчості поєднує багато моїх інтересів і навичок, здобутих раніше. Мені приносить задоволення кожен етап: від процесу планування, створення образу – до фотосесій та виступів на фестивалях.
– Що косплей означає для тебе?
– Косплей став величезною частиною мого життя, зараз він є одночасно моїм основним прибутком та основною витратою грошей і часу. Завдяки косплею в мене завжди є чим зайнятися, це робота, яка приносить мені задоволення, в мене зʼявилося багато нових знайомств та є амбіції на майбутнє. Знаходячись в образі, я відчуваю себе значно сильнішою, впевненішою та привабливішою, так би мовити «кращою версією себе». Ще в цьому є певна анонімність, що дає свободу дій, бо ніхто з тих, хто бачив мене тільки в образі, не може впізнати без нього.
– Які етапи створення образу для тебе найцікавіші: підбір персонажа, підготовка костюму чи виступи?
– Мені увесь процес приносить задоволення, але найбільше часу та ресурсів потребує саме створення образу. Подобається спостерігати, як потроху, завдяки власним зусиллям наближаєшся до цілі, тому, напевно, саме створення мені найбільше подобається. А ще люблю фотосесію в готовому образі, сам процес та результат!
– Чи виникали труднощі на початку творчого шляху?
– Так, батьки не підтримали це захоплення, але за характером я бунтарка, тому продовжила займатися косплеєм, бо коли маю власні гроші – витрачаю їх, як забажаю.
– Як повномасштабна війна вплинула на косплей-діяльність та спільноту косплерів в Україні?
– Я зробила свій перший косплей за пів року до початку війни. Звичайно, планувала продовжувати, але з початком війни полишила цю ідею… Чай минав, війна не закінчувалася, і коли минула сильна паніка, я вирішила продовжувати, бо дуже хотілося. Так вийшло, що майже вся частина мого косплейного досвіду випала якраз на період війни. Тому я не знаю, як змінилася спільнота, бо влилася в неї вже під час війни.
– Чи відчуваєш, що косплей може бути способом відновлення морального духу молоді в такі непрості часи?
– Якщо вас це хобі не цікавить, то однозначно ні. Кожній людині улюблена справа приносить задоволення та покращує моральний стан. Для одних це може бути косплей, для інших – щось своє. Головне – знайти справу яка вам до душі. Я б не рекомендувала косплей як терапію, бо можна отримати зворотній ефект, якщо оточення критикує. Врешті це захоплення може стати психічною травмою…
– Чи хотіли б продовжувати займатися косплеєм у майбутньому? Якщо так, які у вас плани чи мрії, пов’язані з цим?
– Звичайно! Я вже зараз заробляю, готуючи перуки на замовлення, хочу й далі покращувати свої навички, мрію комфортно жити на ці кошти. Також хотілося б монетизувати основну сторінку в соцмережі з моїми образами. Планую в 2025 здійснити свою дитячу мрію, зробити косплей на одну з Вінкс, та зібрати весь клуб Вінкс для фото, вже працюю над цим.
– Що прагнеш передати людям через свої косплеї: емоції, чи, можливо, якісь історії?
– Мета моєї творчості – креатив не заради інших людей, я в займаюсь косплеєм насамперед для себе, бо мені це подобається, а те що я отримую позитивну реакцію від інших людей, –приємний бонус. Я хочу просто створити дещо красиве на максимум своїх можливостей, та ділитися красою своєї творчості.
– Чи маєш улюблених персонажів, яких втілила, і чим вони особливі для тебе?
– Поки що не втілила образ Вінкс, але дуже хочу, асоціюю себе зі Стелою. Цей мультсеріал є величезною частиною мого життя, я передивилася його багато разів, дуже люблю всю цю магічну тему, відчуття польоту… Неможливо пояснити словами, яке неймовірне тепло відчуваю, думаючи про нього. Мені іноді хочеться плакати від думки, що неймовірна краса цього мультику неможлива в житті. Мені подобається саме Стела, бо для неї, як і для мене, дуже важлива краса, також вона хороша подруга, що близьке мені.
– Як вважаєш, чи може косплей бути способом популяризації культури?
– Косплей однозначно є засобом популяризації культури. Якщо взяти до прикладу популяризацію України, то багато відомих тут і за кордоном косплеєрів робили косплеї на персонажів української міфології, вдягали образи персонажів у вишиванки, що показує нашу культуру іноземцям.
– Що хотіла б змінити у косплей-спільноті?
– Чесно кажучи, я відчуваю себе відокремленою від української косплей-спільноти. Особливо не спілкуюся з іншими косплеєрами, та все ще маю досить мало знайомих у цій сфері, і загалом не стежу за спільнотою. Навіть трохи побоююсь інших українських косплеєрів.
– Що порадиш людям, які мріють спробувати себе в косплеї, але бояться розпочати?
– Я б порадила визначити для себе мету – досягти якнайкращого результату, й для цього максимально ознайомитися з матеріалом про підготовку перук, макіяжу, крафту й т.д. Також будьте готові, що з першої спроби може не вийти, доведеться витратити багато часу на спроби. Завжди пам’ятайте, що за гарним результатом – багато зусиль.
Діана Шкабура, студентка 1 курсу ОП «Журналістика»
