Кількість ґаджетів на планеті у 2020 році сягне позначки 50 мільярдів, – прогнозують експерти. Технічний прогрес – це, звісно, добре, однак він породжує номофобію – почуття страху і занепокоєння у людини через брак на її пристрої мобільного зв'язку. Термін є абревіатурою, що звучить англійською як «no-mobile-phone phobia» і буквально означає «страх без мобільного» Я вирішила з’ясувати, наскільки така залежність актуальна для майбутніх медійників.
Кількість ґаджетів на планеті у 2020 році сягне позначки 50 мільярдів, – прогнозують експерти. Технічний прогрес – це, звісно, добре, однак він породжує номофобію – почуття страху і занепокоєння у людини через брак на її пристрої мобільного зв'язку. Термін є абревіатурою, що звучить англійською як «no-mobile-phone phobia» і буквально означає «страх без мобільного» Я вирішила з’ясувати, наскільки така залежність актуальна для майбутніх медійників.
Студентка 3-го курсу відділення журналістики Ольга Брайлян визнає, що частково залежить від мобільного пристрою. Найчастіше проводить час в «Інстаграмі». Каже: «Зрідка можу «просидіти» в телефоні й до третьої ночі, зазвичай, коли планую покупку в Інтернеті». Третьокурсниця радіє, що видалила ігри на своєму ґаджеті, оскільки тепер у неї з’явилося більше вільного часу. Це радить зробити й іншим. А ще додала: якщо хочете добре відпочити, вимикайте телефон.
Студент Ігор Рижак, який навчається на ІІ курсі за спеціалізацією «Реклама і зв’язки з громадськістю», стверджує: «Настав час, коли майже всі залежать від смартфонів, бо ґаджети полегшують нам життя». Удень хлопець витрачає приблизно 7−8 годин на користування мобільним пристроєм. Ігор уважає, що з такою залежністю боротися не потрібно, слід лише пам’ятати, що, крім віртуального світу, є і реальний. Якщо правильно розподіляти час на користування смартфоном, то це приноситиме тільки користь.
Студентка 3-го курсу відділення журналістики Марія Шелельо каже, що відчуває часткову залежність від мобільного пристрою. Хоча телефон «супроводжує» дівчину постійно, вона ставить собі певні рамки в користуванні ґаджетом. Тим, хто страждає на номофобію, радить більше часу проводити в реальності з друзями та читати корисну, пізнавальну літературу.
Четвертокурсниця-журналістка Катерина Хижняк також визнає, що залежить від ґаджета, як і більша частина сучасної молоді, адже, за словами дівчини, «телефон потрібний для роботи, відпочинку, для того, щоб контактувати з друзями, заводити нові знайомства». Мобільний пристрій будить Катерину вранці, далі супроводжує весь день. Крім будильника, їй допомагає прокинутися «Інстаграм», у якому дівчина переглядає фото своїх друзів. Але попри це, на роботі користується смартфоном мінімально. Іншим радить чітко розподіляти час, щоб не бути залежними від ґаджета.
Готуючи цю публікацію, я натрапила на цікавий факт: дослідники з Оксфордського університету визначили час, протягом якого користування комп'ютером та іншими різними електронними пристроями є корисним для мозку дитини. Як з'ясували, оптимальний період роботи з ґаджетом – 257 хвилин або 4 години і 17 хвилин.
Хоча в ХХІ столітті майже щодня винаходять нанотехнології для полегшення життя, ми не помічаємо, як в окремих випадках техніка стає причиною деградації особистості. Для сучасної людини доволі часто пріоритетним і модним є «зависання» у телефоні. І не важливо де: у громадському транспорті, на шкільній перерві, у черзі в магазині, на лекції, вдома, у гостях, перебуваючи на галасливій вулиці або в колі сім’ї. Головне – зарядний пристрій та хороший безлімітний Інтернет. Однак добре, що студенти нашого відділення, як підтверджують коментарі вище, усвідомлюють небезпеку «ґаджетозалежності», а тому намагаються користуватися своїми пристроями з певною метою, а не для того, аби просто згаяти час.
Тетяна Лесюк,
студентка відділення журналістики
