У суботу, 5 вересня, в Ужгороді відбувся музичний вечір пам’яті Кузьми Скрябіна під назвою «Скрябін і Друзі». Напередодні виступу нам удалося поспілкуватися з новим вокалістом гурту Женею Толочним.
– Скажи, ти вперше на Закарпатті, зокрема в Ужгороді?
– Це не перша моя подорож до Ужгорода. На Закарпаття загалом їздив також досить часто. Ужгород – дуже затишне місто. Найбільше подобається сюди приїжджати навесні та влітку.
– Якщо шукати інформацію про тебе в Інтернеті, то найчастіше можна натрапити на участь у різних талант-шоу. Але хочеться все ж таки дізнатися, звідки взялася любов до музики.
– Я народився і зростав у Горлівці Донецької області. Тато працював шахтарем, тому я виріс у робочій сім’ї , мама – домогосподарка. Є брат, старший за мене на 3 роки. Після закінчення школи вступив до університету. За освітою я інженер. Справжня любов до музики й жага нею займатися прокинулася, коли мені було 15 років.
– Що підштовхнуло до участі в телепроекті «Голос країни»?
– Для мене це був експеримент. Коли запрошували на кастинг, довго сумнівався, чи варто брати участь у такому конкурсі, адже тоді я активно займався своїм гуртом. Після того, як уперше опинився у відбірковому турі, зрозумів: тут моє місце і я прийняв правильне рішення. Зрозумів, що «Голос країни» допоможе повністю розкрити себе, показати, який я виконавець.
– Здебільшого емоційні. Було багато суперечок стосовно репертуару, який я мав виконувати протягом шоу. Це прямі ефіри, живий звук, тому знаходження консенсусу дуже важливе для справжнього музиканта. Я вважаю себе «м’яким» виконавцем. Можу співати найрізноманітніші композиції.
– Які твої музичні вподобання? Можливо, поділишся своїм плейлистом?
– (Зачитує з телефону – авт.) Гурт Maroon5, Скрябін, Moby, Arctic Monkeys, Muse, Bruno Mars, Queen, Michael Jackson, John Mayer, U2, Coldplay, Justin Timberlake та власний «ЧорнеБіле».
– Після участі в «Голосі країни» відчув особисті зміни?
– Напевно, я став більш упевненим. Моє життя змінилося і в концертному плані. Нині чимало гастролюю. Частіше мене запрошують на інтерв’ю! Це дуже круто. Я почав більше працювати над своєю музикою.
– Перераховуючи виконавців зі свого плейлиста, ти згадав про власний гурт «ЧорнеБіле». Розкажи, будь ласка, докладніше про нього.
– Гурт я заснував рік тому. Виконуємо власні російськомовні пісні. Наразі готуємося до презентації нашої відеороботи, яку відзняли ще влітку. Сподіваюся, до кінця осені випустимо перший альбом.
– Нині ти виступаєш у складі гурту «Скрябін». Які були відчуття, коли такі титани українського року запропонували тобі виступати з ними на одній сцені?
– Для мене це було дуже несподівано. Дебютні відчуття – надзвичайні, адже вперше я вийшов із ними на сцену у Львові на вечорі пам’яті Кузьми Скрябіна. Пам’ятаю, тоді зібралося понад 60 тисяч людей. Було дуже круто. Моя дитяча мрія здійснилася, і я відчув себе справжньою рок-зіркою.
– Швидко знайшов спільну мову з музикантами гурту «Скрябін»?
– Так. Усі вони – професіонали, тому складнощів, як таких, не було.
– Наше покоління виросло на піснях цієї групи. Що ти відчуваєш, коли виконуєш пісні Кузьми?
– Змішані почуття. Більшість пісень я знав до того, як мені запропонували співати у складі гурту. Деякі композиції пов’язані з незабутніми подіями в житті.
– Сьогодні «Скрябін і Друзі» активно гастролюють Україною. Як вас зустрічає публіка, ну й, зокрема тебе в ролі нового вокаліста?
– Сподіваюся, що добре. Незважаючи на всі позитивні й негативні відгуки, ми завжди фокусуємося на музиці, адже заради неї ми і їздимо з концертами. Не хочу бути схожим ні на кого. Моє основне завдання– щоб музика гурту «Скрябін» жила завжди.
– Наразі які твої плани?
– Нині я встигаю і виступати у складі гурту «Скрябін», і займатися власною групою. «ЧорнеБіле» – дуже молодий колектив. А що стосується «Скрябіна», то я буду співати в гурті, допоки публіці це подобатиметься, допоки це буде цікавим.
– Наостанок декілька порад від Жені Толочного для юних музикантів.
– Хлопчики та дівчатка, усі, хто займається музикою, я бажаю вам натхнення, наснаги. Не слухайте нікого, хто каже вам, що нічого не вийде. Слухайте тільки гарну музику.
Мирослава ВЕРБИЩУК, студентка відділення журналістики УжНУ