Я промахувався більше 9000 разів за свою кар'єру. Я програв майже 300 матчів. 26 раз мені було довірено зробити вирішальний кидок, і я промазав. Я дуже часто терпів невдачі у своєму житті. Саме тому я досяг успіху», – так казав відомий баскетболіст, видатний гравець чемпіонату НБА Майкл Джордан. Якщо ти постійно тренуєшся, вчишся на своїх помилках – ти з кожним днем стаєш краще. Свій шлях до успіху у сфері баскетболу прокладає і наш студент, четвертокурсник-політолог Антон Іванина. Він з м’ячем на «ти» вже з дев’яти років.

• Розкажи, де ти зараз граєш і де грав до цього?

- Зараз виступаю за спортивно-баскетбольний клуб «Львівська політехніка» у вищій лізі чемпіонату України з баскетболу. Більшість нашої команди – приїжджі гравці, і лише декілька – студенти «ЛП». До цього грав у молодіжному складі «Черкаських мавп», а також у БК «Говерла» (Івано-Франківськ) минулого сезону в супер-лізі.

• Як проходять твої тренування і що головне на грі, як на неї налаштуватися?

- Тренуюся один-два рази на день, буває по-різному. Особливих ритуалів перед грою не маю, в основному налаштовуюся на неї просто слухаючи музику.

• Чи підтримують тебе у цій справі батьки, друзі? Приїздять на ігри?

- На жаль, на ігри їздити вони не мають змоги. Зате повністю підтримують мене у всіх моїх починаннях, починаючи із баскетболу та закінчуючи іншими захопленнями.

• А чим ще цікавишся, окрім спорту?

- Нещодавно почав дійсно читати, для себе. В дитинстві вважав, що це нудно і нецікаво. Але зараз, коли чимало часу проводжу в поїздках, став витрачати його саме на читання. Особливих уподобань серед книг не виділю – читаю те, що сподобається. При чому не важливо, це україномовна чи російськомовна література, наша чи зарубіжна.

• Якими своїми спортивними досягненнями ти справді пишаєшся? І які цілі ставиш перед собою?

- Цілей є багато, а от щодо досягнень, то це отримане 1-ше місце на Чемпіонаті України серед команд першої ліги девізіону «Захід» за місто Ужгород, та бронза в Євролізі за «Черкаських мавп». Це одні із найважливіших, які, напевно, запам’ятаються на все життя.

• Бували травми під час ігор? 

- Звичайно, адже вони є невід’ємною частиною спорту. (P.S. Саме через це спортсмену певний час потрібно було залишатися в Ужгороді. І саме це дозволило нам таки піймати Антона в місті і поспілкуватися J)

• Чи є у тебе кумир у баскетбольному світі?

- Як і в будь-якого гравця, звісно він є, як серед європейських, так і серед американських зірок. З останніх – це Кевін Дюрант, гравець «Голден-Стейт». А з-поміж європейських захоплююся Василісом Спанулісом, захисником «Олімпіакос».

• Чи маєте в клубі якісь традиції? 

- Як таких традицій немає, але я помітив, що досить часто ми збираємось з командою і йдемо кудись посидіти, відпочити. Навіть коли немає тренувань чи ігор. Минулого сезону такого не було. Схожа ситуація в нас була і з ужгородськими гравцями, але тут ми були всі свої й постійно на місці, тому це не складало проблеми. А зараз у нас у команді є хлопці і з Полтави, Кривого Рогу, Києва. Зі Львова хіба двоє-троє людей. Але це все одно не стає нам на заваді.

Баскетбол – не лише гра, це цілий світ, захований на паркеті. Хочеться побажати Антону завжди любити те, чим він займається, ніколи не зупинятися на досягнутому та вірити в себе.

Катерина Хижняк, Євгенія Мамонова

Фото надав Антон Іванина