Соціальні мережі давно стали невід’ємною частиною життя сучасної молоді, зокрема й студентів. Від комунікації до пошуку інформації для навчання – ці цифрові платформи відкривають безліч можливостей.
По-перше, це платформа для комунікації. Месенджери й соціальні платформи дають змогу швидко обмінюватися інформацією, підтримувати контакт з одногрупниками та викладачами, обговорювати групові проєкти.
По-друге, соціальні мережі виконують важливу роль у доступі до навчальних матеріалів: Telegram-канали з конспектами, лекції в Instagram, освітні відео на YouTube – усе це стало важливою частиною навчального процесу. Також соцмережі дають студентам можливість самореалізуватися – створювати блоги, ділитися досягненнями, а також знаходити можливості для стажування чи роботи через LinkedIn.
Наше онлайн-опитування студентів Ужгородського національного університету засвідчує, що лише 5% респондентів зі ста проводять у соцмережах до 1 години щодня. Натомість 41% витрачає на це від 1 до 5 годин, ще 36% – від 5 до 10 годин. Вражаючі 6% студентів зізналися, що проводять у соцмережах понад 20 годин на добу. Цифри переконують, що цифровий простір є ключовим аспектом студентського життя, але в той же час викликають питання про його вплив на психічне здоров’я, соціальні зв’язки та продуктивність.
Надмірне використання інтернет-платформ може призвести до залежності, втрати продуктивності та навіть психологічних розладів. Психологи застерігають, що тривале перебування у соцмережах може викликати синдром порівняння, коли людина відчуває себе “недостатньо успішною” через зіставлення свого життя з ідеалізованими образами інших користувачів. Згідно з дослідженням Американської психологічної асоціації (APA), це особливо впливає на молодь, у якої ще не сформована стійка самооцінка.
Крім того, соціальні мережі можуть стати майданчиком для кібербулінгу й маніпуляцій. Показова історія, що мала значний резонанс в Україні кілька років тому, коли так звані “групи смерті” через соціальні мережі маніпулювали підлітками, змушуючи їх виконувати небезпечні завдання. Ці випадки наголошують на потребі контролю за тим, як і з ким молодь взаємодіє в цифровому просторі.
Експерти з психології вважають, що уникнути негативного впливу соцмереж можна за умови свідомого підходу до їх використання. Молодша професорка психології Джорджтаунського університету (Вашингтон, США) Єлена Кецмановіч радить встановлювати часові обмеження на перебування в мережі. Спеціальні додатки для контролю екранного часу, як-от Forest або RescueTime, допомагають структурувати свій день і уникати надмірної цифрової залежності. Ще однією порадою є створення “цифрових пауз”: хоча б годину на день присвячувати заняттям без гаджетів – читанню, прогулянкам чи живому спілкуванню.
Соціальні мережі є потужним інструментом, який можна використовувати як для розвитку, так і для розваг. Але важливо пам’ятати про ризики, які вони несуть, особливо для молоді. Студентам варто усвідомлено підходити до користування соцмережами, відокремлюючи час для навчання, роботи та відпочинку. Лише знаходячи баланс між реальним і цифровим життям, можна уникнути залежності та негативного впливу, зберігаючи продуктивність і психічне здоров’я.
Підготувала Авеліна Сарвадій,
студентка IV курсу спеціалізації «Журналістика»
