Днями в одній із аудиторій філфаку відбулася перша репетиція театрального гуртка, створеного для студентів-словакістів та богемістів. Зібралося зовсім небагато людей, бо мало хто знає про цю ініціативу. Проте невелика кількість присутніх не завадила весело провести час у теплій атмосфері.
На першому ж занятті вивчили і заспівали пісню про єдність і дружбу двох народів — словацького та чеського. Розділили куплети й по черзі заспівали під супровід гітари пана Мартіна. Цього викладача знають і люблять усі, не тільки його вихованці. Це стало зрозуміло, коли минулого року на Дні філолога, виконавши пісню українською, він викликав справжній фурор. А з репетиції його не хотіли відпускати і просили: «Ну, ще трохи. Заспівайте нам нашу улюблену…».
Проводити пари пан Мартін Беніковський старається нестандартно та креативно, демонструючи у такий спосіб любов до свого предмету та студентів. Він розповів про ідею створення гуртка: «Ми відкрили, так би мовити, артистичну групу, метою якої є представлення словацької культури через пісні, танці та сценки. Так ми хочемо показати, як живуть словаки, чим займаються; також це допоможе студентам краще опанувати мову. Найближчим часом плануємо відвідати словацькі школи в Ужгороді і в районі для того, аби познайомити школярів із чехо-словацькою культурою та заохотити їх вступати на наше відділення. Активно готуємо програму до Дня першокурсника і сподіваємось, що у нас все вийде».
Студентка I курсу чеського відділення Анюта Гузенко ділиться враженнями: «Цей гурток був би кращим, якби в ньому було більше учасників. Думаю, що це хороша ідея. Особливо добре тим, хто дійсно має якийсь талант.Особисто в мене — ні голосу, ні слуху, тому я би десь там підспівувала для масовки».Не можу відповісти точно, чи відвідуватиму заняття: все залежить від наявності вільного часу.
Оксана Сопко, студентка II курсу словацького відділення, каже: «За допомогою цього гуртка кожен охочий зможе проявити себе з незвичної сторони. Першокурсникам, наприклад, буде набагато легше вчити словацьку мову й дізнаватися про культуру цього народу.
Для старшокурсників він стане хорошою мовною практикою, чудовим способом пізнання звичаїв, народних танців словаків, а ми, своєю чергою, зможемо передати досвід молодшим курсам. Для школярів такі заняття стануть поштовхом і прикладом, а також заохоченням. Цей гурток буде релаксацією після важких трудових буднів. Я очікую від репетицій море позитивних емоцій, як це було після першого заняття. Сподіваюся, що охочих брати участь або просто спостерігати за нами ставатиме щоразу більше».
Під кінець вивчили текст пісні, дружно виконали її та ще й записали на диктофон для історії 🙂 Чекаємо наступної репетиції.
