Чи задумувались ви, як один фільм може змінити ваші погляди на життя? Чому одні сцени ми пам’ятаємо роками, а інші забуваємо вже наступного дня? На ці питання спробують відповісти першокурсники УжНУ.
Студенти полюбляють переглядати кіно та мультфільми різних епох: від класики, що формувала світове мистецтво, – до сучасних шедеврів, які відображають швидкий ритм сьогодення. І кожен знаходить у цих фільмах щось своє: натхнення, розраду, радість чи надію.
У цій добірці я зібрала фільми та мультфільми, які за словами моїх респондентів, має подивитися кожен, щоб прожити ці історії, відчути їх серцем і, можливо, побачити себе серед героїв. Готові відкрити для себе кіносвіт, який надихає й залишає слід у душі?
Ґабріелла Кондрук, студентка факультету математики та цифрових технологій, спец. «Прикладна математика»:
– Один із моїх найулюбленіших фільмів – «Сабріна» (1954 р.). Цю романтичну комедію я полюбила ще з дитинства, запам’ятавши її як неймовірно легку і водночас до дрібниць продуману. У фільмі була одна з найпрекрасніших пар старого кінематографу – Одрі Гепберн і Гамфрі Богарт. Я взагалі вважаю, що Одрі Гепберн – це справжня класика чорно-білого кіно, тому обожнюю майже кожну її комедію.
Сюжет показує гарну історію Попелюшки з незвичним поворотом, але від того не менш чарівну повністю просякнуту атмосферою розкішного Лонг-Айленду, балів під димом сигар, витонченого вбрання і теплого оповідання, яке переносить у далеке минуле.
Фільм нагадує, що не завжди ті люди, які подобалися нам на початку, залишаються близькими згодом. Іноді, прагнучи одного, ми натрапляємо на щось зовсім інше. Навіть у кризових ситуаціях треба рухатись уперед, бодай для того, щоб стати кращими.
Хоч як переконливо звучить фраза сера Ферчайлда: «Мені подобається думати про життя, як про лімузин. Хоч ми всі їдемо разом, мусимо пам’ятати про свої місця. Є переднє сидіння і заднє, і між ними – скло», – у реальному житті це не завжди так, дива трапляються саме тоді, коли ми перестаємо ділити людей за «місцями».
Микола Бонтей, студент юридичного факультету, спец. «Право»:
– У фільмі «У погоні за щастям» (2006 р.) Вілл Сміт зіграв, мабуть, одну зі своїх найкращих ролей. Йому справді віриш: кожному погляду, кожному руху, кожному кроку, сповненому відчаю і водночас надії. Сцена, де він із сином ночує в туалеті метро… просто до мурах. У ній оголюється все: біль, безвихідь, любов і неймовірна сила батьківського серця. Це момент, коли розумієш, на що готова піти людина заради своєї дитини.
Фільм не про гроші. Він про гідність, любов, силу духу й віру. «У погоні за щастям» – це історія, яка змушує переосмислити свої цінності й повірити, що навіть після найтемнішої ночі завжди настає світанок. Це той фільм, після якого просто неможливо опустити руки.
Каріна Куртанич, студентка філологічного факультету, спец. «Чеська мова та література»:
– Мультфільм «Душа» (2020 р.) студії «Pixar» справді змушує замислитися. Спочатку здається, що це просто історія про музиканта Джо Гарднера, який прагне здійснити свою мрію. Але насправді це історія про життя.
Ми часто прагнемо великих цілей, забуваючи просто жити. Після перегляду я довго думала: щастя – це не грандіозні події, а дрібниці. Сонце, сміх із друзями, час із рідними, музика, яку слухаєш і відчуваєш, що живеш.
«Душа» особливо важлива зараз, коли довкола так багато стресу й тривоги. Вона нагадує: головне – не втратити себе, цінувати життя й дякувати за кожен день. Не шукай сенс життя – твори його сам. Радій моментам, дихай, живи, будь.
Кіра Ісак, студентка інженерно-технічного факультету, спец. «Будівництво та цивільна інженерія»:
– У липні я подивилася фільм «Ф1» (2025 р.), і… Вау! Просто вау! Я йшла з високими очікуваннями, але «Формула-1» не просто їх виправдала – вона мене вразила!
Я уважно стежу за змаганнями «Формула-1», тому можу впевнено сказати: цей фільм захоплює від початку до кінця. Концепція феноменальна, увага до деталей вражаюча. Від бездоганного звукового оформлення до майстерної операторської роботи, – усе виглядає потужно та динамічно. Кожен кадр має свою мету, а камера створює відчуття, ніби ти сам перебуваєш на трасі.
Акторська гра блискуча: Бред Пітт неймовірно харизматичний, енергійний і переконливий. Гоночні сцени – справжній адреналін! Кожна гонка здається реальною, швидкою, напруженою.
«Формула-1» – винятковий кінематографічний досвід із досконалою режисурою, акторською грою світового рівня та захопливими сценами. Якщо ви любите автомобілі чи драми, сповнені екшену, – фільм обов’язково побачити на великому екрані!
Не можу не порекомендувати і свій улюблений фільм – «Блондинка в законі» (2001 р.). Після його перегляду я замислилася: хто вирішив, що любов до моди, краси й естетики не може поєднуватися з розумом, цілеспрямованістю та професійністю? Попри осуд і стереотипи, головна героїня Ель Вудс не здається. Вона доводить, що наполегливість і знання цінніші за будь-які упередження. Її шлях до впевненої студентки Гарварду – це приклад того, як віра в себе може змінити все. Фільм про сміливість, дисципліну та вражаючі амбіції. Хоч я й не майбутня юристка, цей фільм мені близький.
Як студентка міжнародної журналістики, я бачу в ньому натхнення для власного шляху – не боятися виділятися, розвиватися, вчитися новому. Дивилася його англійською і це стало не лише мотивуючим досвідом, а й чудовим тренуванням мови: нові ідіоми, поповнення словникового запасу та справжня американська вимова. «Блондинка в законі» допомагає усвідомити: незалежно від сфери діяльності, варто бути собою, не боятися виділятися й упевнено крокувати до мрії.
Тож кіно – це не лише мистецтво кадру й звуку, а й мова душі. У ньому ми бачимо себе, свої страхи, прагнення і надії. У кожного першокурсника є свій улюблений фільм, але всі їх об’єднує віра в те, що історії на екрані здатні змінювати людей. І, можливо, саме сьогодні той день, коли варто натиснути «плей» і дозволити фільму зробити вас кращими!
Ольга Заєць, студентка ОП «Міжнародна журналістика»
