Приїхавши до Ужгорода на навчання, я була дещо здивована: місто здалося маленьким і зовсім не схожим на мій рідний Чернігів. Однак, проживши тут кілька місяців, я зрозуміла, що за цією камерністю приховується особлива атмосфера затишку.

Я вступила на спеціальність «Міжнародна журналістика» в Ужгородському національному університеті і поселилася в гуртожитку, що стало для мене початком нового етапу в житті.

Поступово знайомилася з містом, його вуличками, старовинною архітектурою, жителями. Кожен район Ужгорода має свою історію та чарівність, і з кожним днем він розкривався мені все більше.

Особливо мене вразили Набережна Незалежності, Боздоський парк. Набережна з мальовничими видами на річку Уж дуже красива восени, коли довкола різнобарвно, і місто здається ще затишнішим. Боздоський парк став моїм улюбленим місцем для прогулянок і відпочинку на свіжому повітрі. Думаю, це найкраще місце для студентів, де можна відпочити після насичених занять.

Також мою увагу привернули мініскульптурки, які можна знайти по всьому місту. Вони додають Ужгороду своєрідного шарму. Кожна має свою історію, присвячена відомим особистостям або подіям, і пошук скульптурок перетворюється на справжній квест, що допомагає краще познайомитися з містом.

Серед закладів, які встигли стати улюбленими, — «Teritoria», де ми вперше з сім’єю скуштували піцу Цезар. Приємна атмосфера і смачні страви залишили яскраве враження. Інше улюблене місце — «Chili Pizza», де можна замовити з собою смачну їжу. Атмосферою і затишком мені сподобався ресторан «Липа». Тут можна насолодитися смачними стравами та приємним обслуговуванням, що робить його чудовим місцем для відпочинку після навчального дня.

Проте всі ці яскраві враження ненадовго відволікають мене від думок про мій рідний Чернігів, який сильно постраждав від війни. Від моменту початку повномасштабного вторгнення я постійно хвилююся за своє місто, друзів і сім’ю. Чернігівщина багато пережила, і хоча зараз я намагаюся адаптуватися до нового міста, війна відчувається щодня. Прогулянки мирними вулицями Ужгорода нагадують про те, яким тихим був і Чернігів до війни. Ці моменти дарують надію, що після всіх втрат і випробувань пошкоджені будинки та міста відновляться і стануть ще кращими.

…В Ужгороді спокійніше: тут часто лунають повітряні тривоги, але, на щастя, не було прильотів, люди почуваються безпечно. Це тихе, затишне місто, яке ідеально підходить для спокійного студентського життя. Незважаючи на невеликі розміри, воно має свій унікальний шарм, який робить його особливим для кожного, хто сюди приїздить.

Софія Щербата, студентка кафедри журналістики