Життя сучасних студентів проходить в умовах пандемії, карантину, війни. Обставини спонукають до того, щоб бути сильними духом, дати відсіч ворогам, навчатися й працювати не покладаючи рук, і врешті відбудувати сильну державу. Тож я поспілкувалася зі студентами різних спеціальностей про їхнє навчання під час війни і подальші плани, а також запитала, чи вважають свою професію важливою для майбутнього нашої країни.

Ганна Голубка, першокурсниця медичного факультету:

– Віднедавна я постійно думаю про своє майбутнє, прагну здобути освіту, збудувати кар’єру та стати успішною людиною, яка знайде свій шлях у житті. Майже вся моя родина має вищу освіту, я виросла серед розумних, освічених людей, і це мало великий вплив на розвиток моєї особистості, тому з раннього дитинства розуміла важливість здобутої освіти. Дослідивши напрямки і перспективи, які пропонує Ужгородський національний університет, я одразу зробила висновок, що навчання в цьому виші є моїм шансом стати кваліфікованим фахівцем у галузі охорони здоров’я. Вибираючи майбутню професію, я довго вагалася і вирішила, що своє життя хочу пов’язати з фармацією, бо це найцікавіша галузь у медицині. Моя старша сестра працює фармацевтом в аптеці, я часто її провідую, спостерігаю за її роботою, з цікавістю розглядаю різні види ліків, їхній склад, дію на організм людини. Особливо люблю спостерігати, як виготовляють різні мазі, порошки в аптечних умовах. Чим частіше заходжу в аптеку, тим більше впевнююся у виборі своєї професії і розумію, що вона є дуже перспективною, важливою для суспільства та майбутнього нашої країни.

Вікторія Сойма, другокурсниця факультету математики та цифрових технологій:

– Я з дитинства хотіла стати вчителькою. У сучасному світі майбутнє – за математикою! Основи математичних знань закладають у середній школі. Тому я обрала професію вчителя математики. Я вважаю, що це найкраща і найважливіша професія в світі. Адже саме з учителем ми навчаємося правильно писати, рахувати, малювати і навіть співати.  Мені дуже подобається спілкуватися з дітьми та допомагати їм у всьому. Також мені подобається ця професія тим, що вчитель постійно розвивається як особистість, дізнаючись багато цікавого.

Антоніна Печора, першокурсниця факультету міжнародних економічних відносин:

– Спеціальність «Прикладна лінгвістика» я обрала тому, що вважаю її професією нового покоління. Такі фахівці потрібні для розробки комп’ютерних програм, автоматичного перекладу, підготовки корпусу текстів, роботи з пошуковими системами тощо. Тобто в цій професії поєднуються мовознавство та міжнародні відносини. Лінгвісти займаються вивченням мови, історії, сучасних тенденцій і змін, а також досліджують літературу, що важливо для кожної людини. Отже, лінгвістика – цікава наука, але потрібно хотіти навчатися, бути допитливим і старанним. Цю професію я вважаю перспективною для себе та майбутнього нашої країни. Наприклад,  посади лінгвістів є в ІТ-компаніях, що працюють у сферах обробки, аналізу та розпізнавання тексту, машинного перекладу, штучного інтелекту, пошукових технологій.

Юліанна Гусєва, першокурсниця філологічного факультету:

– З самого дитинства я уявляла себе журналістом, тому вибір спеціальності «Журналістика» при вступі до університету був нескладний. Я хочу стати журналістом не тому, що це модно. Я розумію, наскільки відповідальна ця професія. Я хочу бути журналістом саме тому, що не боюся труднощів. Вважаю що спілкування з людьми – це найпрекрасніше, що в нас є. Я хочу знаходити цікаве, відкривати нове і пояснювати людям важливе. Можливо, я хочу надто багато, але це моя мрія. Вже розпочала свій шлях до здійснення мрії – вступила на кафедру журналістики в Ужгородському національному університеті. З такою професію можна пізнати усю повноту життя, завжди бути в курсі всіх важливих подій і впливати на громадську думку, вирішувати будь-які проблеми, допомагати людям. Ця професія цікава, тому що журналісти ніколи не сидять на місці, в них немає робочого графіку, немає вихідних, вони завжди в роботі, завжди в пошуках чогось нового, цікавого і корисного. Тому журналіст – це радше спосіб життя, а не професія. Вважаю журналістику дуже перспективною, потрібною і добре оплачуваною. Щодня у світі відбуваються тисячі подій, про які, як правило, суспільство дізнається саме завдяки роботі журналістів. Тому мені хочеться бути частинкою світу медіа. Також професія журналіста приваблює мене можливістю доносити до людей правду. Особливо зараз, враховуючи ситуацію в країні, хочеться й надалі примножувати в світі добро, боротися за справедливість.

Аналізуючи відповіді студенток, бачимо, що кожна прагне реалізуватися в тій чи іншій галузі в майбутньому. Їм не байдуже, як складеться їхня доля та доля нашого народу, тому обрали професії, важливі для розвитку мирної України.

Вікторія Шкритюк, студентка 1 курсу відділення журналістики, заоч. ф. н.