На Закарпатті запрацює Клуб свідомих громадянських журналістів, у межах якого проведуть 10 тренінгів для всіх, хто цікавиться журналістикою, соціальними мережами, блогосферою. Освітні заходи триватимуть щомісяця і спрямовані на поліпшення інформаційної гігієни, медіаграмотності в регіоні.
Ініціює проєкт Ужгородський пресклуб за підтримки відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Підтримують ініціативу відділення журналістики УжНУ та регіональний представник Інституту масової інформації. Презентувала проєкт 31 травня в пресклубі його голова Ірина Бреза. До обговорення потреб громадськості в якісній, перевіреній інформації долучилися завідувач кафедри журналістики УжНУ, професор, доктор наук із соціальних комунікацій Юрій Бідзіля та регіональний представник ІМІ Ярослав Гулан.
Проблема поширення неперевіреної інформації в сучасному інформаційно-комунікаційному просторі зумовлена як рівнем медіакультури, так і недосконалістю законодавчої бази, браком важелів упливу, – вважає Юрій Бідзіля. Регулювати процес досить складно навіть Комісії з журналістської етики, до якої входить завідувач кафедри журналістики. Порушники зазнають публічного осуду, попередження, але зрештою нічого не змінюється.
«Професія журналіста покладає величезні зобов’язання на людину, яка поширює інформацію. У медійника, як і в лікаря, головне – не зашкодити. Сьогодні, крім Суспільного мовника, ніхто не вимагає диплома про відповідну освіту. Доки не буде відрегульовано, що лише акредитований журналіст вважається професійним журналістом, доти існуватимуть проблеми з неякісними медіа. Останнім часом у нас превалює функція інформування, точніше гарячого, навіть часто скандального висвітлення. За недоліки, помилки засіб масової інформації навіть не просить вибачення. Але ж медіа повинні виконувати й освітню, культурну, просвітницьку функції. Не менш важлива економічна складова. Рівень журналістики залежить від фінансування медіа. З регіонів до столиці відбувається відтік професійних кадрів, що спричинює ситуацію, яку сьогодні маємо на регіональному медіаринку», – переконаний завідувач кафедри журналістики.
Тенденції, про які говорить Юрій Бідзіля, підтверджені дослідженнями Інституту масової інформації. Організація моніторить все, починаючи від перешкоджань свободі слова і закінчуючи журналістськими стандартами. Загалом результати досліджень закарпатського медіаринку невтішні, – зазначає регіональний представник ІМІ.
З огляду на проблемні ситуації, описані тенденції і виникла ідея нового проєкту – Клубу свідомих громадянських журналістів. Голова Ужгородського пресклубу Ірина Бреза зазначає, що метою освітніх тренінгів, які відбудуться в межах проєкту, є підвищення обізнаності тих, хто активно поширює суспільно-важливий контент, аби вони уважно обирали інформацію, розуміли наслідки її поширення.«Ми проводили моніторинг сайтів, намагалися з’ясувати їхніх власників. Так, юридично сайти не є ЗМІ. Але видання, яке себе поважає, має опублікувати ім’я редактора або того, хто відповідальний за цей сайт. Якщо інформації немає, це означає, що там є маніпуляція. Сьогодні соцмережі стали джерелом інформації. Сайти дозволяють собі не перевіряти інформацію з соцмереж. Затим публікують вже нібито свою новину в соцмережі й мають ще активніше обговорення вже в себе на сторінці. Під час пандемії ситуація лише погіршилася. Ще одна негативна тенденція полягає в тому, що більшість джерел для закарпатських онлайн-видань – це пресслужби. Стрічки новин переповнені інформацією, яка поширюється у релізах. Це не погано, але в чому ж тоді робота журналіста? Крім того, медійники не відстежують продовження резонансних тем. Натомість є чимало випадків, коли важливо це робити, а також представити в матеріалі думки обох сторін», – розповів Ярослав Гулан.
«Ми запланували серію з 10 освітніх тренінгів на базі пресклубу в онлайн-форматі. Тренери із Закарпаття, Києва, Львова будуть щомісяця проводити заходи. Плануємо, щоб учасники тренінгів подружилися зі ЗМІ, можливо, створили спільні проєкти. Це надасть їм більшої ваги як блогерам, медійникам-аматорам. Проєкт невеличкий, але, сподіваємося, буде цікавим», – зазначила Ірина Бреза.
Учасники засідання в пресклубі наголошують на важливості інформаційної гігієни. Водночас зауважують: щоб підвищити рівень медіакультури, потрібно, аби власники, працівники засобів масової інформації поважали себе й авдиторію, прагнули вдосконалення медіаринку, а авдиторія розуміла засади медіаграмотності, володіла критичним мисленням. Важливо усвідомлювати, що інформація є товаром, однак дбати не лише про швидкий ефект від переглядів сенсаційних, часто недостовірних новин. Адже репутація ЗМІ, довіра авдиторії важливіші за тимчасовий ефект.
