Кожен день нашого життя наповнений безліччю емоцій. Щось у нас вдало виходить, дещо стараємося вдосконалювати, з чимось – миритися, на багато що – не зважати, а буває й таке, коли щось викликає у нас хвилювання, яке потрібно опанувати. До речі, щодо останнього. На перший погляд, заспокоїти себе можна легко. Але насправді, якщо ми згадаємо якісь важливі життєві ситуації, коли занепокоєння було просто некерованим, то зрозуміємо, наскільки важко з ним упоратися.

Таке трапляється не тільки у повсякденності, а й у професійній діяльності. Особливо це стосується журналістської творчості. Людина, котра працює у цій сфері, повинна чітко розуміти, що на ній – велика відповідальність, адже журналіст повинен не лише донести правдиву інформацію, а й виконувати важливу комунікативну роботу, що інколи неабияк складно. Радіо- та тележурналістам ще важче, бо, коли настає час прямих ефірів та включень, вони мають не лише опанувати хвилювання, а й блискуче показати себе перед аудиторією.

Є різні шляхи боротьби зі страхами, а також безліч порад, які, можливо, допоможуть зібратися в стресових ситуаціях. Одні вчені радять налаштовувати себе позитивними думками або спогадами про близьких людей, інші – згадати якийсь кумедний випадок, аби розслабитися. Є й такі науковці, що рекомендують найбільшу увагу зосередити саме на невербальному аспекті.

Існує дуже багато різноманітних вправ, які стануть в пригоді не лише журналістам. Наприклад, одна з технік: потрібно сісти на стілець, відхилитися на його спинку, розслабитися, подумки зібрати негативну енергію по всьому тілу й уявити, що вона виходить через руки. Якщо дозволяють умови, можна у швидкому темпі пройтися по кімнаті, при цьому різко стрясаючи руками. Комусь допомагають активні рухи щелепою або розпрямляння плечей, хтось, аби упоратися з хвилюванням, співає або танцює. Є й такі, кому для того, аби опанувати себе, потрібно просто побути на самоті й зібратися з думками. Фахівці також стверджують, що допоміжними є дихальні вправи. Правильне дихання допоможе не тільки розслабитися, а й упорядкувати нашу внутрішню енергію.

Тому, як бачимо, порад – безліч, важливо тільки, щоб ефект був. А він буде тоді, коли ми цього захочемо, бо журналіст у своєму арсеналі повинен мати розум, відвагу і гострий язик (коли потрібно, звісно). Якщо цих рис поки немає, впевнено практикуємо вправи! А на мою думку, ми самі собі можемо стати психологами й вигадувати індивідуальні вправи, бо, як сказав Дейл Карнегі: «Страх не існує ніде, тільки у вашому розумі».

Богдана Магас, студентка відділення журналістики УжНУ. Фото з мережі Інтернет