У межах дисципліни «Історія закарпатської журналістики» студенти ІІ курсу відділення журналістики провели практичне заняття в Науковій бібліотеці УжНУ, у відділі краєзнавчої літератури «Карпатика». Медійники ознайомилися з виданнями XVIII–XIX ст., а також газетами і журналами, що виходили в період належності краю до Чехословаччини, коли відбувся розвій друкованої журналістики на Закарпатті.

Завідувачка відділу «Карпатика» Марія Чорній розповіла студентам про особливості видань 20–30-х рр. ХХ ст., що виходили на території Закарпаття, продемонструвала їх, а також показала унікальні книги, збережені в бібліотеці.

Напередодні екскурсу до книгозбірні студенти вже прослухали кілька лекцій з «Історії закарпатської журналістики», котрі читає для них доктор наук із соціальних комунікацій, дослідник закарпатської періодики Юрій Бідзіля. Оскільки в період пандемії бібліотека приймає відвідувачів в обмеженій кількості, студенти розділилися на підгрупи і двічі (30 вересня та 7 жовтня) приходили в «Карпатику» разом із викладачкою кафедри Наталією Толочко, яка веде практичні роботи з «Історії закарпатської журналістики». Тож майбутні журналісти, лектор і викладач курсу вдячні Марії Іванівні, яка презентувала періодику, унікальні видання двічі – для обох підгруп.

Відділ «Карпатика» – особливий у Науковій бібліотеці УжНУ, адже тут збережено чимало раритетних книг і періодики, серед них рукописна «Філософія» Петра Лодія із золотим напиленням (1790 р.); «Фундація Федора Корятовича», надрукована на натуральному папері з обкладинкою зі шкіри (1799 р.); латинська граматика 1737 р. зі шкіри та дерева;  церковні шематизми XIX століття та церковна газета, яка досі зберігає на своїх сторінках підпис самого Олександра Духновича; чимала кількість педагогічних видань (наприклад, «Народна школа», «Учитель»); а також суспільно-політичні, вузькогалузеві видання «Рідний край», «Карпатський голос», «Пчілка», «Літературна неділя», «Руська земля»; «Вісник» та багато інших, а також – понад 900 дисертацій.

Марія Чорній розповіла, що фонд «Карпатики» вміщує більше сотні назв перших періодичних видань Закарпаття. Переглянути раритети приїжджають науковці з різних куточків світу: Чехії, Угорщини, Польщі, Австралії, Франції – такі праці у власних країнах вони можуть побачити хіба що в оцифрованому вигляді. Як зауважила Марія Іванівна, один із відвідувачів, який знає ціну цим раритетам, сказав, що за половину шафи у відділі «Карпатика» можна збудувати ще одну бібліотеку.

Цікаво, що книгозбірня не лише зберігає історію, а й творить її. До прикладу, завідувачка була свідком того, як після зустрічі у її відділі склалося сімейне життя у трьох пар. Марія Іванівна щиро радіє тому, що бібліотека ще й поєднує серця.

Наприкінці практичного заняття журналісти другого курсу мали змогу обрати один номер періодичного видання 20–30-х рр. ХХ ст. та дістали завдання підготувати огляд матеріалів, уміщених у випуску.

Що ж, тепер журналісти стануть постійними відвідувачами бібліотеки, особливо відділу «Карпатика». Адже після побаченого, коли зазирнув до книжкового світу, що має неабияку історичну цінність, неможливо залишитися байдужим до історії Закарпаття й журналістики зокрема.

Юлія Дердюк, Софія Бурда, студентки відділення журналістики