Понеділок, 25.09.2017, 08:08
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня НовиниРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Призначення [1]
Зустрічі [5]
Одним абзацом [1]
Нові видання [1]
У підрозділах [1]
Із-поміж ювілеїв [3]
Звіти і вибори [1]
У ритмі свята [4]
Наукові заходи [3]
Акція [7]
Інтерв’ю [11]
До свята [3]
КВН [2]
Спорт [1]
Публіцистика [1]
Ровесник [10]
Знай наших! [2]
Помешкання [1]
Дозвілля [5]
Практичні заняття [2]
Опитування [2]
Рейтинги [0]
Подарунки [0]
Цілком відверто [3]
Літературні дебюти [2]
Проекти [2]
Eкcкурсії [2]
Aнонс [6]
Актуально [2]
Враження [13]
Хобі [1]
Наші колеги
Головна » » "Погляд" » Публіцистика

Книга ще жива. Чи завжди жива?
Книга вічно жива
Хто написав перший про потрібність та користь книги для людини? Зараз відповідь на це питання дати важко, якщо не сказати неможливо. Але ж всюди – у народній творчості, працях літературознавців, у роздумах читачів – натрапляємо на одну й ту ж думку: «Книга – незамінне джерело знань, життєвого досвіду, емоцій та почуттів, естетичної насолоди».

Зважаючи на спосіб життя сучасників, постає питання: «Чому читають переважно інтернет-читво та глянцеві видання?» Ну, звичайно ж, у Шекспіра, Фаульза, Хемінгуея не прочитаєш про те, як наші селебрітіс скандалили, хто з відомих одружується чи розлучається. Як приготувати вечерю за 5 хвилин чи «виснажливу, але дуже ефективну» дієту тут також не знайдеш. А Гамлет чи Ромео вже не цікаві.

Зараз традиційна книга активно витісняється електронними пристроями, Інтернетом, аудіовізуальною продукцією. У кожного другого є iPad або iPhone, якими активно користуються в дорозі, в офісі, навіть на відпочинку. Книга безнадійно програє (принаймні серед молодого покоління). Виникає інше питання: «Чи потрібно так за неї триматися?» Можливо, і справді краще облишити «оборону» друкарської продукції і, піддавшись модним тенденціям та зміні інтересів, перейти цілком на електронні видання, мультимедійну продукцію. Перекинути туди всі свої сили. Але…

Хіба може зрівнятися стук клавіш з ароматом палітурки, шелестінням сторінок, тактильними відчуттями, які переживаєш при читанні книги. Але головне – певна зосередженість, серйозність, увага, які потрібні при спілкуванні з книгою. Усе це налаштовує людину на сприйняття тих традиційних цінностей, які пропагує суспільство, тих, яких вчать нас батьки з дитинства.

Одне з найстаріших визначень книги було дане 1740 року на сторінках «Великого історичного словника»: «Книга – збірка деякої кількості листків, сполучених разом, на яких що-небудь написано або надруковано». От і зараз це визначення набуває все більшої актуальності.

У теперішньому світі панує новий стиль життя, де мало не щохвилини дзвонить телефон, де помічником на всі випадки життя є інтернет, де переважно спілкуються не віч-на-віч, а через соціальні мережі - неминуче породжується поверховість у сприйнятті явищ, постійний поспіх, невміння слухати та невміння почути. І саме книга допомагає вирватися з круговерті постійних і невідкладних справ і зосередитися на чомусь, дійсно важливому, уважно вислухати співбесідника-письменника… одне слово, «зупинити світ».

От і працівниця обласної бібліотеки стверджує, що читати нині модно, адже «вже майже чотири з половиною тисячі закарпатців є зареєстрованими у нас, а це ще тільки середина року». Ці слова підтверджує і бібліотекар з відділу художньої літератури того ж таки закладу Лідія Свиденюк: «Нас відвідує близько п’ятдесяти читачів щодня, це з урахуванням того, що зараз літній період, період відпусток, а в осінньо-зимовий час зазвичай ця цифра набагато збільшується. Особливою популярність серед читачів має класика, сучасна світова та українська література. Коло наших читачів не обмежене: починаючи від студентів і закінчуючи людьми похилого віку. Навіть дуже часто до нас просяться школярі, але, на жаль, ми змушені їм відмовляти. Останнім часом у нас спостерігається тенденція до збільшення кількості читачів».

З метою з’ясувати ставлення молоді до книги ми запитали у студентів, чому вони надають перевагу: електронній книзі чи друкованій. І близько двох третин з них більше люблять читати традиційну книгу «з запахом старовини». Марія Чаварга, студентка УжНУ, з цього питання висловилася так: «Надаю перевагу друкованим, бо люблю «відчувати» книгу, але зараз книги дорогі, тому інколи доводиться читати в електронному варіанті».

Сперечатися що потрібніше – електронні чи друковані видання – безглуздо. Адже кожна людина у зв’язку зі своєю професією чи стилем життя сама обирає, що їй потрібно. Погодьтеся, що програміст не зможе виконувати свою роботу, маючи перед собою книгу, і важко уявити собі священика, який читає проповідь з планшета. Отже, висновок такий: «Текст може існувати в рукописному, електронному, друкованому вигляді і не нам визначати найкращий агрегатний стан його існування. Але висловлюю сподівання, що паперова книга, зроблена професіоналами з любов’ю до читачів, ніколи не зникне з нашого життя».

Юлія Маркулич,
студентка відділення журналістики
Категорія: Публіцистика | Додав: Шумицька (26.08.2013) | Автор: Юлія Маркулич
Переглядів: 454 | Рейтинг: 5.0/1


Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz