Вівторок, 22.05.2018, 06:05
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня НовиниРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Призначення [1]
Зустрічі [5]
Одним абзацом [1]
Нові видання [1]
У підрозділах [1]
Із-поміж ювілеїв [3]
Звіти і вибори [1]
У ритмі свята [4]
Наукові заходи [3]
Акція [7]
Інтерв’ю [11]
До свята [3]
КВН [2]
Спорт [1]
Публіцистика [1]
Ровесник [10]
Знай наших! [2]
Помешкання [1]
Дозвілля [5]
Практичні заняття [2]
Опитування [2]
Рейтинги [0]
Подарунки [0]
Цілком відверто [3]
Літературні дебюти [2]
Проекти [2]
Eкcкурсії [2]
Aнонс [6]
Актуально [2]
Враження [13]
Хобі [1]
Наші колеги
Головна » » "Погляд" » Інтерв’ю

Колишня редакторка шкільної газети, що бачить себе на телебаченні, сподівається видати поетичну збірку й стати зіркою КВН…
Першокурсниця-журналістка Олександра Балог
Незакомплексована КВН-ниця, мрійлива поетеса й майбутня журналістка – ці три грані своєрідно поєднатися у студентці 1-го курсу Олександрі Балог. Як вона з ними уживається, ми спробували дізнатися.

  • Як такій непосидючій дівчині вдається водночас писати вірші, журналістські матеріали, програми гумористичних номерів та ще й учитися? Руки від «пера» не відвалюються?
– Коли вступила на журналістику, дуже хвилювалася, що не матиму змоги приділяти достатньої уваги як КВН-у, так і власній творчості. Перші дні навчання так і було. Та якось адаптувалася: тепер уже потроху можу з командою готуватися до наступного Кубка. Хоч, правду сказати, не уявляю, як вдасться викручуватися. Але залишається тільки одне – готуватися. :)
  • 9 вересня на відділенні журналістики відбувся літературний вечір з приводу 90-річчя Едуарда Асадова. Ти теж декламувала один із його ліричних творів – вийшло дуже емоційно. Це, може, результат якихось курсів з риторики чи виступів на сцені?
– Я сумніваюся, що манеру читання вірша «Ах, как мы мало время бережем!» можна пов’язати з моїми виходами на сцену. Мабуть, допомагають щоденні вправи перед дзеркалом (так треную свою дикцію). Вони й розвивають ту саму «емоційність», про яку ти говориш.
  • У тебе справді акторська міміка, цікава… А що сприяло появі твоєї віршоманії?
– (сміється) Почалася вона 2008-го. На день народження брата я вперше заримувала кілька рядків. Але то була дуже «рання творчість». :) Хоч саме той віршик, очевидно, дав поштовх писати ще... Тепер мене приваблює інтимна лірика.
  • Мабуть, трохи безцеремонно з мого боку… Не процитуєш щось, аби інтимне стало спільним?
– Та будь ласка:
«Хлопчик-нарцис»
Ніс свою вроду в піпли мажорні.
Грав на гітарі, любив випивать,
Та чомусь у житті ноти тільки мінорні,
Та і ногам наче ніде стоять.

Знов хтось обурений крикне: "Пропав би!"
Хтось із цікавістю дивиться вслід.
І знов існування здається примарним:
Без маски не виживе «хлопчик-нарцис».

Змалку у нього були тільки гроші:
Долари – друзі; євро – кохання.
Виріс хлопчина, та, на жаль, досі –
Лиш модний бутік і релакс в перукарнях.
  • Дякую! Сподіваюся, в майбутньому зможу почитати твою збірку.
– Я теж на це сподіваюся (сміється). А наразі треба ще працювати і працювати над тим, що недосказано, недописано.
  • Повернімося до КВН-у. Невже після вступної кампанії в команди з’явилися проблеми, що тепер не так часто виступаєте?
– Чому ж? Нещодавно наша четвірка брала участь у Закарпатській лізі. Хоч, узагалі, в команді було п’ятеро учасниць. Але одна з колегинь вступила на медичний факультет… Каже, там доволі важко навчатися, до того ж у неї суворі батьки – тож часу на виступи немає. Вчотирьох грати не дуже звично, але якось потроху справляємося. Днями ми зустрічалися й обговорювали цю проблему. Думаю, скоро знову будемо на сцені в повному складі.
  • А чому вирішила пов’язати своє життя з журналістикою? Саме цього тобі не вистачало?
– Це питання чую вже не перший, не другий і навіть не третій раз. Бажання працювати в журналістиці виникло ще в дев’ятому класі: була редактором нашої шкільної газети. А от коли вперше надіслала туди матеріал і побачила під ним свій авторський підпис, це дуже потішило. Хоч, зізнаюся, більший потяг маю до телебачення, а не друкованих ЗМІ.
  • Бажаю тобі успіху в майбутній журналістській практиці. Дякую за цікаву розмову і до нових зустрічей!
Степан Ткачук,
студент відділення журналістики
Категорія: Інтерв’ю | Додав: Путрашик (13.10.2013)
Переглядів: 431 | Рейтинг: 2.7/3


Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2018 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz