Субота, 16.12.2017, 07:32
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня НовиниРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Призначення [1]
Зустрічі [5]
Одним абзацом [1]
Нові видання [1]
У підрозділах [1]
Із-поміж ювілеїв [3]
Звіти і вибори [1]
У ритмі свята [4]
Наукові заходи [3]
Акція [7]
Інтерв’ю [11]
До свята [3]
КВН [2]
Спорт [1]
Публіцистика [1]
Ровесник [10]
Знай наших! [2]
Помешкання [1]
Дозвілля [5]
Практичні заняття [2]
Опитування [2]
Рейтинги [0]
Подарунки [0]
Цілком відверто [3]
Літературні дебюти [2]
Проекти [2]
Eкcкурсії [2]
Aнонс [6]
Актуально [2]
Враження [13]
Хобі [1]
Наші колеги
Головна » » "Погляд" » Цілком відверто

Моя шкільна Дюймовочка
Марта Юліївна Сивохоп
Усі ми з вами про щось мріємо. Мені дуже подобається фрагмент з роману Е.М.Ремарка: « Каково ваше мнение о жизни? — спрашиваю я.
Он задумывается:
— Утром другое, чем вечером, зимой другое, чем летом, перед едой другое, чем после, и в молодости, вероятно, другое, чем в старости.
— Правильно. Наконец-то я слышу разумный ответ».


Так само і з нашими мріями. На кожному наступному етапі нашого життя вони змінюються.

Спробуймо перенестися в дитинство і згадати тодішні мрії. В садочку ми мріяли про те, як підемо до школи, а у школі, як навчатимемося в університеті. Чому так? Мабуть, тому, що завжди хочеться змін. Адже однотипність набридає, погодьтеся. Але я впевнена, що кожен з вас може згадати приємні монети зі шкільного життя, які викличуть ностальгію.

Пам’ятаю, як сьогодні, той день, коли у 5 класі до нас на урок вперше прийшла завуч школи. Всі ми з нетерпінням і певним острахом чекали її. Тому що після четвертого класу всім було важко прощатися з першою вчителькою. Та попереду було більш «доросле» життя, і на зміну Оксані Василівні прийшла більша кількість вчителів.

І раптом до класу ввійшла чарівна жінка: низенького зросту, з усмішкою на обличчі і сяйвом в очах, - це була Марта Юліївна Сивохоп. Вона відразу нагадала мені персонажа з казки – Дюймовочку: така ж ошатна і тендітна. Марта Юліївна завжди одягалася відповідно, була для дівчат еталоном жіночності. З перших хвилин спілкування всі ми закохалися в надзвичайної доброти жінку, яка розмовляла з нами, як зі своїми дітьми. Від неї завжди віяло теплом, ласкою і добротою. Марта Юліївна ніколи не кричала, а все пояснювала і намагалась знайти особливій підхід до кожного. Вона була «запальничкою» — запалювала нас. У неї дуже хороше почуттям гумору, завжди вигадувала щось цікаве, тому на її уроках ми ніколи не сумували, а йшли на них, як на свято. Марта Юліївна завжди підтримувала своїх діток і вірила в нас. Вона була вимогливою, але й водночас люблячою.

Того дня Марта Юліївна прийшла до нас на урок з книгою і сказала, що прочитає твір Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра». Вона продовжила: «Бо боюся, що вдома ви його не прочитаєте, а це такий цікавий твір». Коли жінка відкрила книгу і почала читати, нас зачарувала її мова. Передати вам той милозвучний голос, чітку дикцію та надзвичайну українську вимову – важко. Слухати її було настільки приємно, що 45 хвилин уроку промайнули, як мить.

У старших класах, коли я вже вирішила, що хочу стати журналістом, почала ще з більшою уважністю слухати Марту Юліївну, аби взяти від неї все найкраще. Кажуть, що ідеальних людей не буває. Але, згадуючи свою шкільну Дюймовочку, я можу посперечатись з цим висловом. Розумна, завжди усміхнена, щира – саме такий образ я зберегла у своєму серці про завуча, а за сумісництвом і вчительку зарубіжної літератури.

Зараз я інколи зустрічаю її: таку ж гарну й усміхнену, як багато років тому. Я щиро бажаю їй завжди залишатись такою і дарувати свою любов учням.
Але головне, що, навчаючись в університеті, я зустріла таку ж милу, гарну і розумну жінку –наставника, яка була у моїй казці під назвою «Школа». Але про неї я розповім вам трошечки згодом…

Тетяна Ладжун
Категорія: Цілком відверто | Додав: Шумицька (14.08.2013) | Автор: Тетяна Ладжун
Переглядів: 368 | Рейтинг: 3.3/3


Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz