+380 (312) 64-32-46 kaf-journal@uzhnu.edu.ua
Проблеми вищої освіти журналістів обговорювали на міжнародній конференції
Вітальня » 2016 » Вересень » 24 » Проблеми вищої освіти журналістів обговорювали на міжнародній конференції
14:14
Проблеми вищої освіти журналістів обговорювали на міжнародній конференції

Кафедра журналістики УжНУ вже вдруге організувала і провела наукову конференцію «Українські медіа в європейському інформаційно-комунікаційному просторі: історія, стан, перспективи». Цього року вона була міжнародною – завдяки учасникам з Угорщини, Сербії, Воєводини, Румунії – й тривала у Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ впродовж 21–24 вересня. Саме цей виш спільно з Київським національним університетом ім. Т. Шевченка виступили співорганізаторами конференції.

Пленерне засідання привітальними виступами відкрили завідувач кафедри журналістики УжНУ Юрій Бідзіля, декан філологічного факультету УжНУ Галина Шумицька, проректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Адальберт Рац, а також директор Інституту журналістики  Київського національного університету ім. Т. Шевченка Володимир Різун.

Галина Шумицька

Паралельно з конференцією працювала Науково-методична комісія з журналістики, тож під час пленарного і секційних засідань дискутували й про проблеми вищої освіти у журналістиці. У своєму виступі на конференції голова НМК Володимир Різун розповідав про стандарти, які підготували для затвердження у Міністерстві освіти і науки України.

Сьогодні в Україні законодавчо визначена галузь знань «Журналістика», яка об’єднує не тільки журналістику, а й рекламу, піар, видавничу справу тощо, що загалом не зовсім правильно, бо не всі спеціалізації – журналістські. Тож Володимир Різун озвучив пропозицію, напрацьовану спеціальною комісією, про перейменування галузі на «Медіакомунікації». Спеціальність «Журналістика» при цьому пропонують перейменувати на «Журналістика і медіа». Відтак під час конференції директор Інституту журналістики звернувся до представників усіх вишів з проханням підтримати таку ініціативу.   

Дискусія під час пленарного засідання стосувалася упровадження нових стандартів вищої освіти для бакалаврів і магістрів. Стандарти – це, по суті, погляд роботодавців на випускника вишу. Фахівця оцінюють не за кількістю кредитів і дисциплін, а за тим, якому рівню кваліфікації він відповідає.

НМК з журналістики наразі розробила стандарти для бакалаврів, які вже розглянули у Міністерстві. «У стандарт вищої освіти для журналістів не можна закладати тільки журналістські речі. Тож у розроблений нами стандарт закладено портрет фахівця з медіакомунікацій – того, що об’єднуєвсіх. У пояснювальній записці ми написали, що змушені виробляти вимоги до стандартів вищої освіти на найзагальнішому рівні», – зауважив Володимир Різун.

Під час пленарного засідання також виступила завідувач кафедри журналістики та засобів масової комунікації Національного університету «Львівська політехніка» Олена Кузнецова. Її доповідь стосувалася маніпулювання аудиторією через психологічний тероризм російських ЗМІ. Психологічний тероризм прихований, але ми маємо навчитися розпізнавати зброю масового знищення і протистояти їй, підсумувала Олена Кузнецова.

Про творчість Миколи Гоголя як об’єкт у гібридній війні доповідав перший проректор з навчально-наукової роботи Національного університету «Острозька академія» Петро Кралюк.

Ще одну доповідь під час пленарного засідання виголосив докторант Класичного приватного університету (Запоріжжя) Іван Ципердюк. Його виступ стосувався впровадження професійних стандартів у вітчизняному медіапросторі. Прикладом для наслідування, на його думку, є українська редакція радіо Бі-Бі-Сі. Іван Ципердюк розповів і про серію тренінгів на тему інформаційної війни, які невдовзі відбудуться у запорізькому виші.  

Проблему вторинності у науці під час конференції порушила професор Надія Зелінська. Вона переконана, що сьогодні плагіат досяг масштабів трагедії. Любитель поцупити чужий інтелектуальний продукт нині може зробити це як ніколи легко й доступно, переконана науковець. Її доповідь під час конференції була побудована на прикладах плагіату, які Надія Зелінська виявила у працях українських науковців. У випадку плагіату наукових праць чимала роль відводиться рецензенту, який має бути компетентним, а також бути відповідальним за текст, який рецензує.

Відтак учасники ІІ Міжнародної наукової конференції «Українські медіа в європейському інформаційно-комунікаційному просторі: історія, стан, перспективи» напрацювали рекомендації щодо впровадження професійних стандартів у навчанні медійників, а також дискутували на тему прогалин законодавства у питанні кваліфікаційних рівнів «бакалавр» і «магістр». Ішлося, зокрема, про те, чому «бакалавр» наразі не є завершеною вищою освітою і випускники мають проблеми з працевлаштуванням.

Після пленарного й секційного засідань учасники конференції мали змогу насолодитися вересневим Береговом, яке саме в цей період відзначає один із найвідоміших закарпатських фестивалів – «Берег-Фест».

Наталія Каралкіна,

фото Віталія Завадяка

Медіацентр УжНУ


Категорія: Наука і освіта | Переглядів: 169 | Додав: Путрашик | Рейтинг: 0.0/0


Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сайт відділення журналістики © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них • Хостинг від uCoz
Закрити вікно пошуку